30 вересня 2024 р. Україна здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією з іншими країнами в межах CRS, що є ще одним кроком для доступу податкових органів до інформації про доходи українців.
Що таке CRS, як він працює та чого очікувати українським платникам податків, розглянемо нижче у цій статті.
Що таке CRS?
CRS – Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information – це стандарт, який забезпечує автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між компетентними органами країн-учасниць Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. CRS був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку з метою боротьби з ухиленням від сплати податків.
Наразі Багатосторонню угоду CRS підписали 123 країни, включно з такими класичними "офшорними" юрисдикціями, як Беліз, Британські Віргінські острови та Панама.
Україна в особі Державної податкової служби (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS 19 серпня 2022 р.
Які країни не приєдналися до CRS?
До країн, які зовсім не обмінюються інформацією та поки що не планують цього робити належать: Алжир, Ангола, Білорусь, Бенін, Боснія і Герцеговина, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Кабо-Верде, Камбоджа, Чад, Конго (Республіка Конго), Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Домініканська Республіка, Єгипет, Сальвадор, Есватіні, Фіджі, Габон, Гватемала, Гвінея, Гаяна, Гаїті, Гондурас, Лесото, Ліберія, Мадагаскар, Малі, Мавританія, Намібія, Нігер, Північна Македонія, Палау, Філіппіни, Сербія, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Узбекистан, В’єтнам, Замбія, Зімбабве.
США також не є членом CRS, проте вони використовують альтернативний інструмент для отримання інформації про рахунки своїх громадян – FATCA. Обмін за такою угодою є одностороннім: Україна передає до США дані про рахунки американських громадян та податкових резидентів, проте взамін не отримує дані про американські рахунки податкових резидентів України.
Як працює CRS?
CRS вимагає від фінансових установ країн-учасниць визначати податкове резидентство своїх клієнтів і подавати до компетентних органів інформацію про рахунки нерезидентів. Під звітування підпадають особисті рахунки фізичних осіб, рахунки компаній-нерезидентів, а також компаній, власниками яких є нерезиденти. Рахунки компаній, власниками яких є нерезиденти, підлягають перевірці, зокрема, за умови, що більша частина їх доходів є пасивними, наприклад дивіденди, відсотки, роялті, орендна плата, доходи від продажу цінних паперів чи корпоративних прав тощо. В цілях CRS, такі компанії вважаються пасивними нефінансовими організаціями. Статус пасивної нефінансової організації перевіряється фінансовою установою на підставі документа самостійної оцінки та, якщо фінансова установа сумнівається в достовірності наданої інформації, додаткових документів, що підтверджують чи спростовують "пасивний" статус компанії – власника рахунку.
Отриману інформацію фінансові установи передають до податкових органів своїх країн. Ці органи, у свою чергу, автоматично обмінюються даними з іншими країнами-учасницями щороку.
Тобто, якщо податковий резидент України має рахунки у фінансовій установі країни-учасника Багатосторонньої угоди CRS або є бенефіціарним власником іноземної компанії, яка має такі рахунки, інформація про них може потрапити до української податкової.
Податкове резидентство та CRS
Ключовим у питанні чи підпадає рахунок під обмін, є визначення податкового резидентства його власника. Якщо іноземна фінансова установа, ґрунтуючись на наданій інформації, вважає, що клієнт є податковим резидентом іншої країни, а не України, дані до української податкової не передаються.
Зауважимо, що податкове резидентство не тотожне громадянству. Правила його визначення залежать від країни, проте в більшості випадків, основними ознаками податкового резидентства є:
- місце проживання;
- центр життєвих інтересів у країні: особисті та ділові зв'язки;
- перебування на території країни протягом більше, ніж 183 дні;
- громадянство.
Якщо виникла ситуація, де обидві країни, відповідно до національного законодавства, можуть вважати особу своїм податковим резидентом, застосовуються правила, встановлені угодою про уникнення подвійного оподаткування між цими країнами. В такому разі, якщо, до прикладу, особа має постійне місце проживання в обох країнах чи не має його в жодній, та країна, де в особи знаходиться центр життєвих інтересів не може бути визначена, братиметься до уваги країна, де особа зазвичай проживає. Якщо і це неможливо визначити, братиметься до уваги громадянство.
В цілях CRS, фінансові установи посилатимуться, зокрема, на інформацію, надану особою у документі самостійної оцінки, де власник рахунку надає інформацію про своє податкове резидентство, в тому числі, про місце проживання та індивідуальний податковий номер. Фінансова установа також використовуватиме дані та документи, зібрані нею в рамках процедур Anti Money Laundering (AML) та Know Your Customer (KYC). Тобто, якщо особа деякий час прожила в іншій країні та вважається її податковим резидентом, про що вказала у відповідному документі при відкритті рахунку та, це підтверджено іншими документами, то українська податкова не отримає інформацію про такий рахунок.
Зауважте, що за недостовірну інформацію, вказану в документі самостійної оцінки, можуть бути передбачені штрафи, залежно від країни. В Україні, наприклад, такий штраф складає 100 розмірів мінімальної заробітної плат, що в цьому році дорівнює 800 000 грн.
Також зазначимо, що документ самостійної оцінки заповнюється лише при відкритті нових рахунків. Якщо ж особа вже має рахунок у фінансовій установі, то для визначення податкового резидентства в цілях CRS, така установа використовуватиме вже наявні в неї дані про поточну адресу проживання власника рахунку, поштові скриньки, телефонні номери й інші дані, що потенційно можуть свідчити про її податкове резидентство.
Які установи передають інформацію в межах CRS?
У межах CRS звітність здійснюють "Підзвітні фінансові установи". До них, зокрема, належать:
- банки;
- кредитні спілки;
- платіжні системи;
- компанії-емітенти електронних грошей;
- учасники ринку цінних паперів та інвестицій (брокери та компанії з управління активами);
- недержавні пенсійні фонди;
- компанії зі страхування життя;
- фонди фінансування будівництва.
Яка інформація передається в межах обміну?
ДПС отримує від компетентних органів інших держав та передає їм таку інформацію.
Щодо фізичних осіб:
- ім’я, адреса, юрисдикція резидентства, ідентифікаційний номер, дата й місце народження.
Щодо організацій:
- найменування, адреса, юрисдикція резидентства та ідентифікаційний номер організації;
- ім’я, адреса, юрисдикція резидентства, ідентифікаційний номер, дата й місце народження контролюючої особи такої організації.
Інформація про рахунки:
- номер рахунку;
- найменування та ідентифікаційний номер фінансової установи, у якій відкритий рахунок;
- залишок чи вартість рахунку із зазначенням валюти станом на кінець відповідного календарного року. Якщо рахунок закритий, передається інформація на момент його закриття.
Доходи по рахунку:
- для депозитних рахунків: загальна валова сума відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року;
- для кастодіальних рахунків, тобто рахунків де зберігаються активи, відмінні від коштів, наприклад, цінні папери, інші фінансові інструменти: загальна валова сума відсотків, дивідендів, іншого доходу, виплачених або зарахованих на рахунок;
- для інших рахунків: загальна валова сума, сплачена або зарахована на рахунок протягом календарного року.
Чи всі іноземні рахунки є підзвітними в межах обміну?
Не всі рахунки підпадають під CRS. Існують "Виключені рахунки", які не є предметом звітування через низький ризик їх використання для ухилення від сплати податків. До них належать:
- пенсійні та накопичувальні рахунки, що мають обмеження доступу до коштів через, наприклад, пенсійний вік, втрату працездатності, смерть. Щорічні внески мають бути обмежені 50 000 доларів США, а загальний ліміт – 1 000 000 доларів США;
- довгострокові страхові поліси;
- за певних умов, рахунки умовного зберігання (ескроу), тобто рахунки, які відкриваються клієнту для перерахування його коштів визначеним особам в разі настання попередньо визначених підстав;
- рахунки для управління спадщиною;
- депозитні рахунки, що виникають через повернення переплати клієнту;
Такі рахунки вважаються виключеними, якщо відповідають ряду спеціальних умов. Спільною ознакою є обмежений доступ до коштів чи активів, які на них зберігаються, чи спеціалізоване використання коштів, що знижує привабливість використання таких рахунків для ухилення від оподаткування.
Також окремим винятком є рахунки компаній із залишком чи вартістю меншою ніж 250 000 доларів США станом на кінець звітного року, до тих пір, поки залишок чи вартість не перевищать цю суму.
Нижче ви можете побачити тест-схему, яка допоможе зрозуміти чи підпадає ваш рахунок під обмін. Презюмуємо, що рахунок не належить до "Виключених", як це описано вище.
Як податкова може використати дані, отримані в межах CRS?
Перш за все, податкова порівнює дані щодо ваших доходів, які вже є в її розпорядженні, з інформацією, отриманою в межах CRS. Якщо ви, наприклад, не задекларували свої доходи, які зберігаються на іноземних рахунках, податкова першочергово надішле вам запит на надання документів і пояснень щодо походження цих доходів та причин їх відсутності у вашій податковій декларації.
Якщо податкова не отримає відповіді, отримає її із запізненням або вважатиме її недостатньою, велика ймовірність того, що вона розпочне податкову перевірку. У такому разі варто відповідально підходити до написання відповідей на запити та краще залучати спеціалістів, щоб уникнути зайвих ризиків.
У разі підтвердження недекларування та несплати податків із доходів на іноземних рахунках, податкова донарахує відповідні суми податків. Для фізичних осіб це становить 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору, а також штрафні санкції та пеню.
Якщо ж ви є резидентом іншої країни, але маєте кошти на українських банківських рахунках, будьте готові до питань від податкових органів країни вашого резидентства.
Оскільки податкова отримуватиме інформацію не лише про рахунки фізичних та юридичних осіб – резидентів України, а й про іноземні компанії, власниками чи контролерами яких є податкові резиденти України, це допоможе податковій у виявленні контролерів іноземних компаній, які не прозвітували про свої КІК та не сплатили податки в Україні, якщо це вимагається.
Хоча деклараційна кампанія щодо КІК втратила свою актуальність через відміну штрафів за неподання звітів до кінця воєнного стану, за умови звітування протягом шести місяців після його закінчення, не варто втрачати пильність. Звітувати про КІК доведеться, тому важливо враховувати, що податкова, ймовірно, вже володіє інформацією про ваші іноземні компанії.
Окрім того, протягом воєнного стану податкова не використовує інформацію про рахунки резидентів України для визначення податкових зобов’язань, якщо сукупний залишок на таких рахунках не перевищує 250 000 доларів США.
Результати першого обміну
За інформацією податкової, в результаті першого обміну Україна отримала дані від 50 іноземних юрисдикцій та передала аналогічну інформацію до 51 країни. Зокрема, у межах цього обміну було отримано дані про всі нові рахунки, тобто відкриті з 01 липня 2023 р., та вже існуючі, тобто відкриті до 01 липня 2023 р., рахунки фізичних осіб, загальна вартість яких перевищила 1 000 000 доларів США станом на 30 червня 2024 р.
Податкова не розкрила точний список юрисдикцій, які надали їй інформацію. Однак відомо, що серед країн, які утрималися від обміну у 2024 році, були Німеччина та Швейцарія.
В цьому контексті варто зауважити, що участь країни в Багатосторонній конвенції CRS ще не означає, що інформацією вона обмінюватиметься зі всіма іншими 123 країнами-підписантами. Кожна країна складає свій список країн-партнерів, базуючись на двосторонніх домовленостях. Окрім того, впливає також технічна готовність до обміну.
Наприклад, Німеччина входить до списку країн-партнерів України. У публічному попередньому переліку країн-партнерів Німеччини також була вказана Україна, однак в остаточний список вона не потрапила, тож ми можемо лише здогадуватися, що між країнами не було досягнуто остаточних двосторонніх домовленостей про обмін.
Що ж стосується глобальних результатів обміну, то за даними ОЕСР у 2023 році в рамках CRS країни-учасниці обмінялися інформацією про понад 134 мільйони фінансових рахунків, загальна вартість яких сягає майже 12 трильйонів євро. Завдяки цьому було стягнуто понад 130 мільярдів євро податків та штрафних санкцій.
Чого очікувати далі?
Наступний обмін запланований на 30 вересня 2025 р. Цього разу податкова планує отримати дані не лише про нові рахунки, а й про рахунки, відкриті до 01 липня 2023 р., із загальною вартістю активів до 1 000 000 доларів США. З повним списком країн, з якими планується обмін, можна ознайомитися за посиланням. Наразі таких країн налічується 118.
Не варто також забувати, що CRS це лише один із інструментів податкової для отримання інформації про іноземні доходи українців. Звісно, дуже зручний, оскільки інформація отримується автоматично.
Разом із тим, податкова все ще може отримувати інформацію, направивши прямі запити до компетентних органів іноземних країн. В першу чергу, це стосується країн з якими укладені угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Тобто навіть якщо в період воєнного стану податкова не може використовувати інформацію, отриману в межах CRS, про рахунки загальною вартістю меншою, ніж 250 000 доларів США, вона може "валідувати" таку інформацію, направивши прямий запит до країни, де відкритий рахунок. Цей метод вже активно використовується податковими органами.
Наступним кроком для посилення контролю за доходами українців може стати впровадження CARF – Crypto-Asset Reporting Framework – аналогу CRS, але для криптоактивів. Також планується скасування банківської таємниці для податкових органів, що дозволить їм отримувати інформацію про кошти на українських рахунках без рішення суду. Національна стратегія доходів України до 2030 р. вже містить ці плани. Як зазначено у документі, розкриття банківської таємниці стане можливим лише після вжиття дієвих заходів, спрямованих на відновлення довіри до роботи податкових органів.
Проте, враховуючи абстрактність цього критерію, наразі складно визначити, що саме свідчитиме про достатню довіру громадян. Тому українцям слід підготуватися до того, що приховування доходів від податкової ставатиме дедалі складнішим завданням. Відповідальне податкове планування є ключовим, особливо зараз, коли питання збільшення надходжень до бюджету є таким критичним.
Автори: Олександр Бородкін, Владислава Бурбеза