Воєнний стан змінив досить багато у функціонуванні трудових відносин в Україні, у тому числі змінилася і роль профспілок. Війна фактично змінила правила гри: інструменти, які раніше вважалися усталеними й гарантованими, були суттєво обмежені, а в деяких випадках їх застосування було повністю обмежено на період дії воєнного стану в Україні.
У цих умовах для працівників і роботодавців постало цілком практичне питання: чи потрібні профспілки зараз, і яка їхня реальна роль у захисті трудових прав?
Після початку повномасштабного вторгнення первинні профспілкові організації були дещо обмежені у своїх повноваженнях. Раніше їхня участь була обов’язковою при звільненнях усіх членів профспілок – з багатьох підстав для звільнення необхідна була згода первинної профспілкової організації. Участь профспілок також була обов’язковою при укладенні та зміні колективних договорів, вирішенні трудових спорів, а також у питаннях охорони праці, виплат і гарантій.
Під час дії воєнного стану було суттєво звужено окремі повноваження профспілок. Частина гарантій їх діяльності була призупинена, частина трансформована, тоді як інші залишилися незмінними.
Тож у цій статті ми поміркуємо про те, як насправді змінилася роль профспілок під час воєнного стану, які інструменти впливу вони зберегли, а також яких змін ми можемо очікувати найближчим часом.
Ключові зміни в роботі профспілок під час воєнного стану
- Скасування обов'язкової згоди профспілки на звільнення її члена
Досить значною зміною під час воєнного стану стало прийняття пункту 2 статті 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – «Закон»), яким було призупинено дію статті 43 Кодексу законів про працю України (далі – «КЗпП»).
Як було раніше? Розірвання трудового договору за низкою підстав (зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату, невідповідність працівника займаній посаді, систематичне невиконання обов'язків, визначених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогул тощо) проводилося лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. У випадку, якщо така згода не була отримана, суди переважно зупиняли розгляд справи до моменту отримання такої згоди або відмови у її отриманні.
Як зараз? Дозвіл профспілки не потрібен. Виняток становлять лише звільнення працівників, обраних до профспілкових органів. Щодо них процедура отримання дозволу на звільнення залишилася незмінною.
Використання нової норми підтверджується судовою практикою. Так, у постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 332/3921/23, Верховний Суд підтвердив, що положення Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
Таким чином, зазначена зміна обмежила можливості профспілок впливати на процедуру звільнення більшості працівників та захищати їх права під час звільнення. До війни – це був механізм, який часто використовувався.
- Зупинення дії окремих положень колективного договору
Законом також було встановлено право роботодавця на період воєнного стану ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору. Це положення викликало у багатьох роботодавців помилкову думку про те, що окремі положення можна зупинити тільки за рішенням роботодавця, навіть без будь-яких консультацій з профспілками.
Такі дії роботодавців значно підривали авторитет профспілок, викликали напруженість серед працівників та місцями значно погіршували їх становище.
Проте Законом України від 21.08.2025 № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» було врегульовано цю розбіжність та визначено, що дія окремих положень колективного договору може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін договору, в тому числі й профспілки, що представляє працівників.
Отже, нова редакція статті 11 Закону спрямована на врегулювання існуючої проблеми та виправлення тих помилок, які уже були допущені роботодавцями у випадку одностороннього зупинення дії окремих положень колективного договору.
- Призупинення обов'язкових відрахувань на соціальні цілі
Частиною 2 статті 14 Закону, на період дії воєнного стану було призупинено дію статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів.
Ця норма встановлює обов’язок роботодавців відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.
Наразі такі відрахування не є обов’язковими. Разом з тим, законодавство не забороняє проводити відрахування таких коштів у добровільному порядку за наявності у роботодавця такої можливості.
Останнім часом ми спостерігаємо поновлення таких виплат, якщо у роботодавця є така можливість.
Яку роль відіграють профспілки зараз?
Попри наведені законодавчі зміни, профспілки продовжують відігравати вагому роль у трудових правовідносинах оскільки багато норм, що гарантують їхню участь, залишаються чинними.
- Консультації при масових вивільненнях
Залишаються чинними пункт 2 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» та стаття 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до яких роботодавці зобов'язані вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом’якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників.
Для цього роботодавець у ході консультацій, але не пізніше ніж за три місяці до дати можливих звільнень, подає виборному органу первинної профспілкової організації повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією про такі заходи.
Тобто навіть за відсутності обов’язку отримувати згоду профспілки на звільнення конкретного працівника, при масових вивільненнях профспілка повинна бути проінформована та мають бути проведені консультації щодо таких вивільнень.
- Участь у колективних договорах
Профспілки продовжують бути представниками сторони працівників при укладенні колективного договору (угоди), ведуть колективні переговори, беруть участь у виконанні колективних договорів (угод), звітуванні щодо їх виконання тощо.
Як пояснює Держпраці, контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали. Якщо роботодавець порушує його умови, профспілки мають право надсилати роботодавцю подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий строк. У разі відмови усунути порушення профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.
Цей механізм залишається ефективним інструментом колективного захисту прав працівників.
Отже, профспілкові органи продовжують представляти інтереси працівників навіть в умовах обмеженого фінансування та недостатності ресурсів.
- Погодження ключових питань організації праці
Профспілки зберігають повноваження щодо погодження значної кількості управлінських і кадрових рішень, зокрема погодження щодо:
- строку випробування понад три місяці (до шести місяців);
- розробки правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків змінності;
- запровадження підсумованого обліку робочого часу;
- перенесення вихідних та робочих днів;
- графіків черговості надання відпусток, перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця;
- уведення, зміни та перегляду норм праці;
- віднесення робіт, що виконуються, до певних тарифних розрядів та присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам;
- установлення колективної матеріальної відповідальності;
- проведення надурочних робіт;
- залучення працівників до роботи у вихідні дні.
- Участь у вирішенні питань оплати праці
Якщо на підприємстві не укладено колективний договір, то з профспілкою погоджуються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат.
- Участь у розслідуванні нещасних випадків
У разі настання нещасного випадку, роботодавець зобов'язаний подати не пізніше наступного робочого дня повідомлення про нещасний випадок первинній організації профспілки відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, затвердженому Постановою КМУ від 20.01.2023 № 59.
- Ініціювання позапланових перевірок Держпраці
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону, Держпраці може здійснювати позапланові перевірки зокрема за зверненням профспілки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, законності припинення трудових договорів та вчинення мобінгу (цькування).
- Інші повноваження
Крім того, профспілки зберігають свою роль у:
- професійному розвитку працівників шляхом здійснення контролю, участі у моніторингу ринку праці;
- атестації працівників - формування атестаційної комісії;
- питаннях зайнятості населення - внесення пропозицій органам влади.
Отже, профспілковий орган сьогодні залишається інструментом колективного представництва, консультацій і контролю, який може суттєво впливати на рішення роботодавця, а тому роль професійних спілок жодним чином не можна вважати нівельованою протягом воєнного стану.
Чи підвищиться роль профспілок у майбутньому?
Станом на березень 2026 року в парламенті не зареєстровано законопроєктів, які б пропонували зміни в ролі профспілок у трудових відносинах. Очікується, що зміни, внесені раніше, залишаться чинними. Тобто роль профспілок залишається відносно стійкою, попри обмеження деяких важливих повноважень.
Водночас у довгостроковій перспективі, суттєві зміни можуть бути пов’язані з прийняттям нового Трудового кодексу. 07 січня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт оновленого Трудового кодексу (надалі – «Проєкт»), який у разі ухвалення набере чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану (за винятком окремих норм).
З оприлюдненого тексту проєкту випливає, що роль профспілок у системі трудових відносин може дещо змінитися. Проєкт пропонує розвиток альтернативних механізмів колективного захисту - трудової медіації, арбітражу, нових процедур вирішення колективних трудових спорів і страйків, що неминуче впливатиме і на роль профспілкових органів у трудових відносинах.
Висновки
Воєнний стан безумовно змінив роль профспілок у трудових відносинах. Деякі з їхніх традиційних повноважень, зокрема щодо погодження звільнень, зазнали істотних обмежень.
Водночас профспілки продовжують виконувати важливі функції: беруть участь у колективних переговорах, консультаціях при масових вивільненнях, погодженні ключових питань організації праці та оплати праці, контролі за виконанням колективних договорів, розслідуванні нещасних випадків, ініціюванні перевірок Держпраці тощо.
Роль профспілок у 2026 році залишатиметься стійкою, хоча і з меншим колом повноважень, ніж до повномасштабної війни. Попри втрату окремих важелів впливу, профспілки продовжують бути важливим елементом системи трудових гарантій - особливо в питаннях колективного захисту, безпеки праці та контролю за дотриманням законодавства.
Відтак, роботодавцям не варто ігнорувати профспілки, навіть якщо здається, що під час воєнного стану їх роль зменшилась у порівнянні з мирним часом.
Авторки: Катерина Кишеня, Анна Корнійчук