10 червня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення (далі – «Рішення»), яке викликало дискусії в суспільстві. Цим рішенням суд вперше визнав факт спільного проживання осіб однієї статі однією сімʼєю, фактично прирівнявши їхні стосунки до так званих фактичних шлюбних відносин.
Рішення широко висвітлювали українські медіа. Але чи настільки все просто з цим рішенням і що воно означає з правової точки зору? Розберемося в цій статті.
Суть рішення суду
Заявник звернувся із заявою в окремому провадженні про встановлення факту проживання осіб однією сімʼю. Він аргументував свою позицію тим, що він з 2013 року проживає разом із чоловіком, з яким вони пов’язані спільним побутом, бюджетом, взаємною підтримкою та почуттями. У 2021 році пара офіційно зареєструвала шлюб у США.
Правова позиція суду зводиться до наступного. Суд, аналізуючи справу, послався на норми Сімейного кодексу України та Конституції України.
Суд зазначив, що сім’ю утворюють особи, які спільно проживають, ведуть спільне господарство та мають взаємні права та обов’язки. Попри те, що українське законодавство наразі визначає шлюб як союз жінки та чоловіка, Конституція України гарантує рівність прав і забороняє дискримінацію.
Рішення базується також на практиці ЄСПЛ, зокрема на справах Маймулахін і Марків проти України та Schalk and Kopf v. Austria, які підтверджують право одностатевих пар на юридичний захист сімейних відносин.
Деснянський районний суд визнав факт проживання двох чоловіків однією сім'єю, та, по суті, прирівняв їхні стосунки до так званих «фактичних шлюбних відносин», які не були офіційно зареєстровані, але створюють певні правові наслідки згідно з Сімейним кодексом України.
Якщо бути точним, то резолютивна частина Рішення виглядає так: «встановити факт спільного проживання однією сім`єю (фактичних шлюбних відносин) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2013 року». Цим суд ототожнив поняття спільного проживання однією сімʼєю та фактичних шлюбних відносин.
Це рішення є безпрецедентним, оскільки до цього часу українські суди переважно уникали прямого визнання одностатевих стосунків як сімейних. З точки зору чинного законодавства, Рішення виходить за межі буквального тлумачення Сімейного кодексу України.
Члени сімʼї чи фактичне подружжя?
Спершу варто зазначити, що поняття «фактичних шлюбних відносин» не міститься в жодному нормативно-правовому акті України. Його варто розглядати крізь призму поняття шлюбу.
Визначення шлюбу міститься в Сімейному кодексі України, де зазначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України). Також поняття шлюбу визначає певною мірою Конституція України: «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка». Отже, фактично шлюб за законодавством України може бути укладений тільки між особами різної статі.
Варто зазначити, що поняття сім’ї є ширшим за поняття шлюбу, оскільки сім’я може створюватися не лише на підставі шлюбу. Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частина 4 статті 3 Сімейного кодексу України містять відкритий перелік підстав для створення сім’ї: шлюб, кровне споріднення, усиновлення, а також інші підстави, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства. Це означає, що закон допускає існування сімейних відносин і поза межами офіційного шлюбу.
Окремо потрібно звернути увагу на рішення Конституційного Суду України , на яке посилається і Деснянський районний суд міста Києва. У даному рішенні встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне.
Отже, поняття сім’ї охоплює ширше коло відносин, ніж шлюб. До членів сім’ї можуть належати й особи однієї статі, якщо вони доведуть факт спільного проживання, побуту та господарства.
Фактичні шлюбні відносини можна ототожнити з поняттям, яке містяться в Сімейному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України: «проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу». Законодавство прямо пов’язує поняття фактичних шлюбних відносин саме з особами різної статі, оскільки ці відносини фактично прирівнюються до шлюбу, що не був офіційно зареєстрований. А шлюб в Україні наразі може бути укладений лише між чоловіком і жінкою.
Таким чином, з точки зору чинного законодавства, фактичні шлюбні відносини можливі лише між чоловіком і жінкою. Визнання таких відносин між особами однієї статі не відповідає закону.
У Рішенні суд ототожнив поняття спільного проживання осіб однією сімʼєю та фактичних шлюбних відносин, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки поняття сімʼї є значно ширшим за поняття шлюбу. Якби суд не зазначив у резолютивні частині Рішення про наявність між сторонами фактичних шлюбних відносин, позицію суду можна було б визнати обґрунтованою.
Прецедент чи випадок?
Варто реалістично оцінювати правове значення цього рішення. Тут важливим моментом є те, що Україна не належить до системи прецедентного права, і судові рішення не створюють обов’язкових прецедентів.
Рішення судів першої інстанції не є обовʼязковими для застосування. Отже, дане рішення кардинально не змінює ситуацію. Звісно, воно є позитивним та сміливим кроком у напрямку захисту прав ЛГБТ-спільноти та європейських стандартів, однак навряд чи воно матиме масове застосування в інших судах.
Проте не варто забувати, що досі існує законопроєкт про цивільні партнерства , який може стати поштовхом до хоч якогось офіційного визнання ЛГБТ-пар та надання їм певних сімейних прав.
Висновок
Рішення звісно є безпрецедентним в українській судовій практиці. Водночас з юридичної точки зору воно виходить за межі чинного законодавства, яке визнає існування фактичних шлюбних відносин виключно між чоловіком і жінкою.
Суд ототожнив поняття «проживання однією сімʼєю» та «фактичні шлюбні відносини», хоча ці конструкції мають різне правове значення та різні правові наслідки. Такий підхід суду не узгоджується з положеннями Сімейного кодексу України та не заміняє їх.
Попри відсутність обовʼязкової сили, Рішення ще раз засвідчує, що питання правового визнання одностатевих пар в Україні стає все більш актуальним і потребує законодавчого врегулювання.
Авторка: Мілана Нечваль