Новини міжнародного арбитражу (грудень 2010 - січень 2011)

СПИСОК АРБІТРІВ ICSID ПОПОВНИВСЯ НОВИМИ ІМЕНАМИ

24 листопада 2010 року Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (ICSID) оприлюднив доповнений список арбітрів і посередників, що включає понад 50 нових імен.

Нових арбітрів і посередників призначили 14 держав: Австралія, Бельгія, Бурунді, Китай, Коста-Рика, Грузія, Йорданія, Ліван, Марокко, Парагвай, Словаччина, Сомалі, Шрі-Ланка й Сирія.

Згідно Вашингтонської конвенції 1965 р. ICSID підтримує список арбітрів і список посередників, у які кожна з договірних сторін може призначати до 4 представників. Особи, включені в списки, можуть не бути громадянами держави, що призначає, і виконують свої обов'язки протягом поновлюваного періоду тривалістю в 6 років. Голова Адміністративної ради ICSID також має право призначати до 10 арбітрів і посередників.

Україна поки даним правом не скористалася.

З повним списком новопризначених арбітрів і посередників можна ознайомитися за даним лінком.
 

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ОПРИЛЮДНИЛА ОФІЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ЗМІН У БРЮССЕЛЬСЬКИЙ РЕГЛАМЕНТ ЄС

14 грудня 2010 р. Європейська комісія (ЄС) представила проект змін Регламенту № 44/2001 «Про юрисдикцію, визнання й виконання судових рішень по цивільних і комерційних справах» (Брюссельський Регламент).

В оприлюдненому проекті, серед іншого, повністю враховані рекомендації Європейського парламенту щодо збереження «арбітражного винятку» (докладніше про резолюції Європейського парламенту див. вересневий випуск арбітражних новин).

Більше того, для детальнішого врегулювання питань, пов'язаних з арбітражем, у представленому Європейською комісією проекті міститься спеціальне положення, що регламентує паралельні судові розгляди, пов'язані з арбітражем (ч. 4 ст. 29). Зазначене положення, зокрема, передбачає обов'язок судів держав-членів, юрисдикція яких оскаржується у зв'язку з існуванням арбітражної угоди, призупинити розгляд у справі, у випадку, якщо питання про існування, дійсність або наслідки арбітражної угоди розглядається арбітражним судом або державним судом за місцем арбітражу.

З повним текстом проекту змін у Брюссельський регламент можна ознайомитися за лінком.

РЕФОРМА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

У рамках реформи цивільного законодавства в Російській Федерації проходить публічне обговорення проекту змін у Розділ VI «Міжнародне приватне право» частини третьої Цивільного кодексу РФ.

Серед найбільш важливих нововведень запропонованого законопроекту слід зазначити розширення застосування принципу автономії волі, зокрема, надання сторонам права підпорядковувати іноземному праву договори про заснування юридичних осіб з іноземною участю й договори, пов'язані з реалізацією прав учасника юридичної особи; докладніше колізійне регулювання багатьох питань, спеціальне регулювання яких раніше було відсутнє, зокрема, питань права, застосовуваного до переходу прав кредитора до іншої особи в чинність закону (ст. 1216-1), до припинення зобов'язань заліком (ст. 1217-1) та інше.

Окремо варто відзначити запропоновані зміни в колізійне регулювання корпоративних відносин. Зокрема, проект змін передбачає, застосування особистого закону юридичної особи до питань відповідальності засновників і учасників юридичної особи по його зобов'язаннях (п. 9 ч. 2 ст. 1202). У той же час для захисту інтересів кредиторів, у випадку якщо іноземна юридична особа регулярно здійснює свою підприємницьку діяльність на території Російської Федерації, на вибір кредитора до вимог про відповідальність по зобов'язаннях юридичної особи і його засновників/учасників може бути також застосоване російське право (с. 4 ст. 1202).

З докладнішим описом і аналізом запропонованих змін можна ознайомитися в статті А. Муранова «Поправки к ГК: что ждать бизнесу». З повним текстом проекту змін можна ознайомитися на сайті Вищого Арбітражного Суду РФ.

ЗМІНИ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ПРО АРБІТРАЖ

13 січня 2011 року в «Journal Officiel de la Republique Francaise» (офіційний бюлетень законодавства Франції) був опублікований Декрет № 2011-48, що вніс довгоочікувані зміни в законодавство Франції про арбітраж, повністю замінивши Четверту Книгу Цивільного процесуального кодексу Франції. Нові положення Цивільного процесуального кодексу Франції, спрямовані на регулювання як міжнародного, так і внутрішнього третейського розгляду, розроблялися провідними французькими юристами-практиками в сфері арбітражу протягом десяти років і відображають результати французької судової практики за останні 30 років.

Очікується, що нова арбітражна реформа підвищить ефективність арбітражної процедури розв’язання спорів і зробить її менш залежною від втручання державних судів. Вищевказані законодавчі зміни зосереджені на наступних аспектах: по-перше, арбітражна процедура розглядається як паралельна судовій процедурі розгляду спору; по-друге, від арбітрів потрібно більшої відкритості при розкритті інформації про зв'язки зі сторонами процесу й більшої відповідальності по дотриманню законності арбітражного процесу, його ефективності й конфіденційності; і по-третє, обмежується коло підстав для скасування арбітражних рішень – арбітражні рішення автоматично виконуються незалежно від процедури оспорювання.

Одним із найбільш істотних нововведень Декрету № 2011-48 стало виключення як умов дійсності будь-яких формальних, включаючи письмову форму, вимог до арбітражної угоди. Іншим істотним моментом стало регламентування відносин між арбітражами й державними судами саме в «проарбітражному» аспекті. Більше того, положеннями Декрету введена посада так званого «підтримуючого судді» (judge d'appui), до чиїх повноваженнь входить сприяння арбітражному розгляду (при призначенні арбітра, застосуванні забезпечувальних заходів, одержанню доказів і т.п.). Як законодавча можливість також обговорена можливість сторін у міжнародному арбітражі відмовитися від права на оскарж оспорювання арбітражного рішення, а сама процедура оспорювання була істотно модифікована й скорочена по строках. Нова редакція статті 1526 ЦПК Франції має тепер революційне значення, оскільки встановлює, що арбітражні рішення, що одержали екзекватуру, підлягають автоматичному виконанню у Франції, тобто подача заяви на їхнє оспорювання або оскарження виданої екзекватури не призупиняють виконання.

Зазначений Декрет № 2011-48 набуде чинності з 1 травня 2011 року. З його текстом (французькою мовою) можна ознайомитися за цим лінком.

ПРОЕКТ ЗМІН У ЗАКОН РФ «ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ»

Міністерством економічного розвитку Російської Федерації був розроблений проект Федерального Закону «Про внесення змін у Закон Російської Федерації «Про міжнародний комерційний арбітраж». Законопроект багато в чому відштовхується від Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговельний арбітраж 1985 року в редакції 2006 року.

Законопроектом передбачається внесення більш ліберальних змін до визначення дійсності форми укладання арбітражної угоди, детально регулюється процедура застосування російськими судами незалежно від місця арбітражу заходів на підтримку арбітражного розгляду. Також пропонується надати сторонам можливість включення в арбітражну угоду умови про остаточність арбітражного рішення без права оспорювання такого рішення у національних судах.

Передбачається, що вищезазначений Законопроект буде внесений до Уряду Російської Федерації в лютому 2011 року. Більш детально із Законопроектом можна ознайомитися за даним лінком.
 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАСТОСУВАВ ФОРМАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВИКОНУВАНОСТІ АРБІТРАЖНИХ УГОД

30 грудня 2010 р. Київський апеляційний господарський суд виніс рішення по суперечці між АТ «Квімісер» (Позивач) і ТОВ «Атем» (Відповідач), у якому, серед іншого, відмовив Відповідачеві в задоволенні клопотання про відвід державного суду по непідсудності й застосуванні арбітражної угоди, що передбачає в якості компетентної арбітражної інституції «Міжнародний комерційний арбітражний суд Стокгольма».

Зокрема, Київський апеляційний господарський суд вказав, що оскільки у Швеції не зареєстрована юридична особа з такою назвою, і оскільки Відповідач не зміг надати докази існування арбітражної інституції, найменування якої в точності збігається із зазначеним у контракті, арбітражна угода не може бути виконаною.

З рішенням Київського Апеляційного суду від 30 листопада 2010 р. можна ознайомитися на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

В іншому своєму рішенні – від 14 грудня 2010 р. - Київський апеляційний господарський суд залишив чинним рішення суду першої інстанції по суперечці між ТОВ «ОптПродТорг» (РФ) і ТОВ «Альфа-Етекс» (Україна) (докладніше про рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 р. див. жовтневий випуск арбітражних новин).

При цьому апеляційний господарський суд підтвердив, що арбітражне застереження, що передбачає в якості компетентної арбітражної інституції Міжнародний арбітражний суд за місцем перебування Позивача (у цьому випадку - РФ) є виконуваною, оскільки третейський суд з такою назвою в РФ існує (Міжнародний Арбітражний Суд при ТОВ «Союзконсульт», м. Санкт-Петербург), і оскільки в матеріалах справи на момент винесення визначення судом першої інстанції були відсутні докази звернення Позивача у зазначений суд.

При цьому, однак, Апеляційний господарський суд роз'яснив позивачеві його право знову звернутися в Господарський суд першої інстанції на загальних підставах у випадку надання доказів, що підтверджують неможливість розгляду суперечки в зазначеній арбітражній інституції.

З рішенням Київського Апеляційного суду від 14 грудня 2010 р. можна ознайомитися на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Г. КИЄВА РОЗГЛЯНУВ ПИТАННЯ ПРО ДОЛЮ АРБІТРАЖНОГО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ У ВИПАДКУ ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ШЛЯХОМ ПРИЄДНАННЯ

20 грудня 2010 р. Господарський суд м. Києва виніс рішення по суперечці між АТ «БТА Банк» (Позивачем) і ТОВ «ГМСІ», компанією «БАТІТРАВ РЕСОРСЕЗ ЛІМІТЕД» і компанією «УРБАС ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД» (Відповідачами), яким визнав, що в результаті припинення первісного боржника шляхом приєднання до ТОВ «ГМСІ», останнє не одержало прав і обов'язків за арбітражною угодою, укладеною між кредитором і первісним боржником.

Суперечка виникла з договору застави корпоративних прав, укладеного між АТ «БТА Банк» і ТОВ «Терра-Кепітал». В 2009 р. останнє припинилося шляхом приєднання до ТОВ «ГМСІ», до якого в силу закону перейшли усі права й обов'язки за зазначеним договором застави. АТ «БТА Банк» звернулося в Господарський суд з вимогою про звернення стягнення на закладені корпоративні права, однак ТОВ «ГМСІ», посилаючись на арбітражну угоду, що міститься в договорі застави, подала клопотання про припинення проваждення у справі.

Розглянувши дане клопотання, господарський суд указав, що згідно ст. 59 Господарського кодексу України внаслідок приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого, до останнього переходять всі майнові права й обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. При цьому Суд вважав, що оскільки зазначеним положенням передбачений лише перехід майнових прав і обов'язків, автоматичний перехід прав сторони за арбітражною угодою не встановлений. Виходячи з такого мотивування, господарський суд відмовив Відповідачеві в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

З повним текстом рішення Господарського суду м. Києва можна ознайомитися на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛИВ РІШЕННЯ ЩОДО ВИЗНАННЯ Й ВИКОНАННЯ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ РОСУКРЕНЕРГО

24 листопада 2010 року Верховний суд України залишив чинним ухвали Шевченківського районного суду м. Києва й Апеляційного суду м. Києва про визнання й виконання окремого рішення Арбітражного інституту Торговельної палати м. Стокгольма (SCC) від 30 березня 2010 року й другого окремого рішення від 8 червня 2010 року, згідно якого НАК «Нафтогаз України» повинна повернути компанії «Росукренерго» (Австрія) 12,1 млрд. куб. природного газу.

Верховний суд не погодився з доводами НАК «Нафтогаз України» про те, що кількість газу, визначеного до передачі арбітражним рішенням, перевищує 50 % усього обсягу власного видобутку природного газу за рік і 50 % річної потреби населення в природному газі. Як і суди попередніх інстанцій ВСУ визначив безпідставними доводи про протиріччя рішення публічному порядку України, наведені НАК «Нафтогаз України», вказавши, що «рішення прийняті у відношенні «РосУкрЕнерго» і НАК «Нафтогаз України, поширюють свою дію тільки на них і не впливають на незалежність, цілісність, недоторканність, основні конституційні права й свободи, гарантії як складові частини існуючого в Україні устрою». Таким чином, суд не знайшов підстав, передбачених законодавством, для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Більш докладно з рішенням Верховного суду України можна ознайомитися за цим лінком.
 

СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ПІДТВЕРДИВ РІШЕННЯ УЄФА ПРО ДОВІЧНУ ДИСКВАЛІФІКАЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛЬНОГО РЕФЕРІ

18.01.2011 р. Спортивний арбітражний суд (CAS), що є найбільш відомим арбітражним центром по розв’язанню спорів, пов'язаних зі спортом, виніс рішення по суперечці між Олегом Орєховим, українським футбольним рефері, і Союзом Європейських Футбольних Асоціацій (УЄФА).

Зазначеним рішенням Спортивний арбітражний суд відмовив у задоволенні скарги Олега Орєхова на рішення УЄФА про його довічну дискваліфікацію в якості футбольного рефері. Зокрема, суд визначив у достатній мірі встановленим і доведеним факт порушення Олегом Орєховим положень Регламенту Ліги Європи УЄФА на 2009/2010 р., а також Загальних положень і умов УЄФА для футбольних рефері, а саме, його контакти з членами злочинної групи, а також участь у змові з метою маніпулювання результатами футбольних матчів.

Примітно, що вперше в європейській футбольній практиці стороною арбітражного розгляду в Спортивному арбітражному суді був учасник матчу, відмінний від футбольного гравця або тренера. З повним текстом рішення від 18.01.2011 р. можна ознайомитися на сайті Спортивного арбітражного суду.

ВЕРХОВНИЙ СУД ФРАНЦІЇ РЯТУЄ ПРОМІЖНЕ АРБІТРАЖНЕ РІШЕННЯ ICC

У листопаді 2010 року Верховний суд Франції скасував рішення Апеляційного суду Парижа про скасування проміжного арбітражного рішення ICC у справі Tecnimont Spa v J&P Avax SA, прийнятого на підставі неналежного формування арбітражного суду.

Суперечка між компаніями «Tecnimont Spa» (Італія) і «Avax S.A.» (Греція) виникла в 2002 році на підставі договору субпідряду на будівництво хімічного заводу. Арбітражним застереженням, що міститься в контракті, передбачалася процедура розв’зання спорів Міжнародним арбітражним судом МТП (ICC) у м. Парижі. 10 грудня 2007 року складом арбітражного суду було винесено проміжне рішення на користь компанії «Tecnimont Spa». Однак компанія «Avax S.A.» оскаржила зазначене проміжне арбітражне рішення в Апеляційному суді Парижа з посиланням на неналежне формування складу арбітражного суду, указуючи на порушення головою складу принципу незалежності арбітра. Ще в 2002 році головою складу арбітражного суду була розкрита інформація про зв'язок його юридичної фірми з материнською й дочірньою компаніями Tecnimont у заяві про неупередженість. У вересні 2007 заяву Avax S.A. про відвід голови було відхилено.

Апеляційний суд Парижа задовольнив скаргу й скасував проміжне арбітражне рішення ICC арбітражу, посилаючись на те, що факти й обставини, які мали відношення до питання неупередженості арбітра, стали відомі «Avax S.A.» вже після винесення проміжного рішення. Судді апеляційної інстанції порахували, що голова складу арбітражного суду не повідомив сторони про факти, які стали відомі в процесі арбітражного розгляду і які могли б вплинути на його неупередженість при розгляді суперечки.

Компанія «Tecnimont Spa» оскаржила зазначене рішення Апеляційного суду Парижа в касаційній інстанції. Верховний суд, ґрунтуючись на тому, що факти, на які посилалася компанія «Avax S.A.» в апеляційній скарзі, були відомі їй до винесення проміжного арбітражного рішення, оскільки були практично ідентичними тим, які вже були заявлені в обґрунтуванні відводу арбітра, задовольнив касаційну скаргу і скасував рішення апеляційного суду.

Рішення Верховного суду Франції (французькою мовою) доступно за наступним лінком.

ОПУБЛІКОВАНО РІШЕННЯ ТПС У СПРАВІ ROSINVESTCO UK LTD ПРОТИ РОСІЇ

У грудні 2010 року було опубліковане рішення Арбітражного інституту Торговельної палати м. Стокгольма (ТПС) від 12 вересня 2010 року в справі «RosInvestCo UK Ltd.» (Позивач) проти Російської Федерації (Відповідач). Арбітражним судом присуджена компенсація в розмірі 1,5 % від позовних вимог Позивача - 3,5 млн. дол. США.

Нагадаємо, що компанія «RosInvestCo UK Ltd.», власник акцій компанії «ЮКОС», засновувала свої вимоги про виплату компенсації на положеннях Угоди між СРСР і Великобританією про заохочення й взаємний захист капіталовкладень від 6 квітня 1989 р., що дозволяє звертатися за дозволом інвестиційних суперечок у ТПС.

Склад арбітражного суду дійшов висновку, що у випадку з Юкосом мав місце факт незаконної експропріації, метою якої було повернення активів компанії у власність держави. Також Арбітражним рішенням ТПС було визнане порушення Росією норм міжнародного права і здійснення міжнародного правопорушення при експропріації майна Юкоса шляхом пред'явлення незаконних податкових претензій.

З повним рішенням Арбітражного інституту ТПС (англійською мовою) можна ознайомитися за цим лінком.
 

ТРИБУНАЛ ICSID ВИНІС РІШЕННЯ В СУПЕРЕЧЦІ GLOBAL TRADING RESOURCE CORP. AND GLOBEX INTERNATIONAL, INC. ПРОТИ УКРАЇНИ

1 грудня 2010 року сторонам було направлене рішення ICSID в арбітражному розгляді у справі Global Trading Resource Corp. and Globex International, Inc. v. Ukraine (ICSID Case ARB/09/11).

Арбітражний трибунал ICSID відхилив позов після подання Відповідачем (Україна) заперечень на підставі Правила 41 (5) Регламенту ICSID . Правило 41 (5), що було включено в Регламент ICSID в 2006 році, дозволяє сторонам заявляти заперечення, у зв'язку з очевидною відсутністю обґрунтованості позовних вимог протягом 30 днів після формування арбітражного складу.

Нагадаємо, що 21 травня 2009 року в ICSID надійшла Заява про арбітраж, подана двома американськими компаніями (Позивачами), що займаються експортом м'яса й курятини, проти України. Загальна сума позовних вимог становила близько 35 мільйонів доларів США.

Представники України заявили заперечення відносно юрисдикції ICSID, посилаючись на те, що заявлені вимоги випливають із міжнародного контракту купівлі-продажу, й Позивачами не здійснювалися інвестиції в Україну в розумінні статті 1 Двосторонньої угоди про захист інвестицій між Україною й США, а також статті 25 Вашингтонської конвенції 1965 р., що і визначає юрисдикцію ICSID.

Трибунал погодився із запереченнями Відповідача й установив, що вимоги Позивачів відносно порушення Україною контрактів купівлі-продажу курятини не є інвестиціями в розумінні статті 25 Вашингтонської Конвенції. Оскільки юрисдикція ICSID поширюється тільки на суперечки, які прямо випливають із інвестицій, Трибунал не має юрисдикції для вирішення даного спору.

Визначним є те, що зазначене рішення ICSID у справі ARB/09/11 стало першим рішенням, яким були відхилені вимоги позивача на підставі Правила 41 (5) у зв'язку з очевидною відсутністю їхньої обґрунтованості, і є цінним з точки зору викладу практичних процедур по процесу й правилам застосування даного положення надалі.

З повним текстом рішення в справі Global Trading Resource Corp. and Globex International, Inc. v. Ukraine (ICSID Case ARB/09/11) (англійською мовою) можна ознайомитися за даним лінком.

КОМІТЕТ «AD HOC» ICSID ЗОБОВ’ЯЗАВ ГРУЗІЮ НАДАТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РОЗМІРІ 98 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ США

Комітет «ad hoc» Міжнародного центра по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID) зобов’язав Грузію надати забезпечення в розмірі 98 мільйонів доларів США на час розгляду заяви держави про анулювання рішення на користь приватних інвесторів.

У своєму рішенні від 12 листопада 2010 року комітет погодився задовольнити заяву Грузії про призупинення виконання рішення Трибуналу ICSID до закінчення розгляду справи комітетом, але тільки у випадку, якщо вона надасть безумовну й безвідкличну банківську гарантію визнаного міжнародного банку на повну суму рішення.

Нагадаємо, що 3 березня 2010 року арбітражний Трибунал ICSID визнав дії Грузії по експропріації інвестицій Рона Фуксу (Ron Fuchs) та Іоанніса Кардассопулоса (Ioannis Kardassopoulos) такими, що порушують положення Енергетичної Хартії, та присудив понад 90 млн. доларів США на користь позивачів. Однак 16 липня 2010 Грузія подала заяву про скасування рішення ICSID, незважаючи на продовження переговорів між сторонами про можливу мирову угоду.

Як повідомлялося в жовтневому випуску арбітражних новин, ізраїльський бізнесмен Рон Фукс, що разом з Іоаннісом Кардассопулосом повинен одержати від держави Грузія 90 млн. доларів США за рішенням ICSID по справах №№ ARB/05/18 і ARB/07/15, був арештований 14 жовтня 2010 року в Грузії за обвинуваченням у спробі дачі хабара в розмірі 7 млн. доларів США колишньому міністрові фінансів Грузії під час переговорів із приводу виконання зазначеного рішення ICSID.

З текстом рішення ICSID по справах Ioannis Kardassopoulos v. Georgia № ARB/05/18 і Ron Fuchs v. Georgia (англійською мовою) можна ознайомитися за даним лінком.


Читайте інформацію про істотні зміни процесуального законодавства України в підтримку третейського розгляду, про практику міжнародного комерційного й інвестиційного арбітражу, а також багато іншого в наступному (десятому) випуску новин міжнародного арбітражу.

Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про новий випуск електронною поштою, просимо направити повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ АРБІТРАЖУ» на [email protected]