Жоден нормативно правовий акт в Україні не містить легального визначення «цивільного шлюбу». Натомість у Сімейному кодексі України можна зустріти такі поняття як «фактичні шлюбні відносини» та «проживання жінки та чоловіка однією сім’єю». За своєю суттю, «цивільний шлюб» – це спільне проживання чоловіка та жінки між якими склалися відносини, що притаманні подружжю, без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС.
І хоча ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу закріплює, що: «Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя», проте все ж певні права, які є аналогічними до прав подружжя, присутні і в учасників цивільного шлюбу.
Зокрема, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ч.1 ст. 74 Сімейного кодексу).
Але і тут є нюанси, у випадку зареєстрованого шлюбу, подружжю не потрібно доводити наявність між ними сімейних відносин, достатньо підтвердити лише факт реєстрації шлюбу. В той час як у випадку цивільного шлюбу, його учасники при поділі спільного сумісного майна повинні довести наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, розподіл прав та обовʼязків, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Цивільне партнерство, що це?
Станом на 01 жовтня 2023 року на розгляді комітету Верховної Ради України з питань правової політики перебуває проєкт закону № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Відповідно до ч. 1 законопроєкту: «Реєстрованим партнерством є зареєстрований в порядку, визначеному цим Законом, добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб, однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов'язки».
У країнах Євросоюзу та у Великобританії описане поняття називається «цивільним партнерством» і власне саме таке словосполучення викликає палкі дискусії в українському суспільстві. Для пересічної людини різниця між «цивільним шлюбом» та «цивільним партнерством» часто зовсім не очевидна або ж зовсім відсутня. Отож спробуємо make it more clear.
Що спільного між цивільним шлюбом та реєстрованим (цивільним) партнерством?
По-перше, ні цивільний шлюб, ні реєстроване партнерство насправді не є шлюбом в розумінні Сімейного кодексу України. Так само жодний зі згаданих станів не визначає особисті немайнові права і обов’язки сторін як батьків. Крім того, обидва поняття передбачають спільне проживання сторін. Як цивільний шлюб так і партнерство не є перешкодою для укладення шлюбу, за умови дотримання інших умов, передбачених Сімейним кодексом. На цьому спільні ознаки закінчуються.
Далі розглянемо відмінності між реєстрованим партнерством і цивільним шлюбом, а також пояснимо, чому реєстроване партнерство схоже на справжній шлюб.
Насамперед, реєстровані партнерства вважаються створеними після реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, тоді як «цивільний шлюб» не має жодного юридичного закріплення.
Інститут реєстрованого партнерства надає його учасникам, зокрема, наступні права:
- Реєстровані партнери мають право укласти договір для додаткового регулювання прав і обов’язків між собою;
- Кожен партнер має право припинити реєстроване партнерство;
- Майно, набуте реєстрованими партнерами за час перебування в реєстрованому партнерстві, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними;
- Реєстрований партнер має право спадкувати за своїм партнером, як спадкоємець першої черги;
- Реєстровані партнери мають право скласти спільний заповіт;
- Реєстровані партнери набувають статусу близьких родичів, а саме члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом та чи ведуть спільно домашнє господарство.
Окремо варто виділити права реєстрованих партнерів у випадку вступу на військову службу одного з партнерів. У такому випадку інший партнер має право, зокрема, на:
- щорічну основну відпустку за його бажанням у зручний для неї (нього) час одночасно зі щорічною основною відпусткою реєстрованого партнера військовослужбовця;
- грошову допомогу при розірванні ним трудового договору у зв'язку з переведенням реєстрованого партнера-військовослужбовця на службу в іншу місцевість в порядку, визначеному законодавством;
- призначення та отримання грошової допомоги, виплату грошового забезпечення та інші виплати у випадках, передбачених законодавством про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
- офіційне впізнання тіла іншого з реєстрованих партнерів в разі його раптової смерті;
- участь у вивченні та встановленні причин смерті іншого з реєстрованих партнерів, ознайомлюватись з медичним висновком про причини смерті та, за необхідності, оскаржити цей висновок;
- розпорядження щодо передачі після смерті тіла іншого з реєстрованих партнерів чи його анатомічних матеріалів науковим або навчальним закладам, закладам охорони здоров’я, якщо щодо цього немає власних розпоряджень покійного;
- отримання тіла іншого з реєстрованих партнерів з моргу для поховання або кремації, прийняття рішень щодо похоронної церемонії, визначення мови й змісту посмертного напису на місці поховання;
- реєстрований партнер належить до близьких родичів та членів сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин для цілей Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».
Важливо, що особи які перебувають у “цивільному шлюбі” не наділені жодним з, наведених вище, прав.
Автори законопроєкту № 9103 пропонують процедуру державної реєстрації реєстрованого партнерства, яка фактично дублює процедуру реєстрації шлюбу, проте є спрощеною. Так, у певних випадках зареєструвати реєстроване партнерство можна за відсутності одного з партнерів. Особам, які пройшли процедуру реєстрації партнерства видається відповідне свідоцтво.
Проектом закону також передбачена процедура припинення реєстрованого партнерства шляхом подачі спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану або ж у порядку окремого провадження в суді, також реєстроване партнерство може бути визнано недійсним за рішенням суду.
Висновки:
Цивільний шлюб і реєстроване (цивільне) партнерство є формами спільного життя чоловіка та жінки, які проте не є офіційним шлюбом згідно з Сімейним кодексом України.
У цивільному шлюбі відносини між партнерами не реєструються офіційно, проте майно, набуте під час спільного життя, належить сторонам цивільного шлюбу на праві спільної сумісної власності. Реєстроване партнерство, натомість, передбачає реєстрацію в органах реєстрації актів цивільного стану та надає більше правових гарантій для партнерів, включаючи право укладати договори для регулювання відносин у своєму партнерстві та успадковувати майно одне від одного.
Обидва стани дозволяють партнерам жити разом і мати певні права, які обмежено схожі на права подружжя. Однак, реєстроване партнерство надає додаткові можливості та пільги, зокрема у випадку вступу одного з партнерів на військову службу.
На думку автора статті, у випадку ухвалення Верховною Радою України законопроекту №9103 в існуючому вигляді інститут «реєстрованого партнерства» має значні шанси на популярність в українському суспільстві, адже він дозволяє офіційно закріпити відносини між двома особами, при цьому не обтяжує партнерів додатковими обовʼязками, як наприклад обовʼязок утримувати другого з партнерів, за аналогією зі шлюбом. Разом з тим, впровадження інституту реєстрованого партнерство ймовірно наштовхнеться на опір прихильників традиційних цінностей та представників консервативного табору українського соціуму.