публікації

Трудові відносини в умовах війни: адаптація триває

20/05/2022

На прийнятті закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» робота законодавця не закінчилася. Адаптація трудових відносин до воєнних реалій продовжується на різноманітних напрямках.

На порядку денному наразі питання щодо підстав звільнення, пов’язаних з воєнними подіями, сфери боротьби з дискримінацією працівника, укладення колективних договорів, можливості електронної комунікації, алгоритму дій за відсутності зв’язку з роботодавцем чи працівником, процедури призупинення, а також запровадження договірного регулювання трудових відносин.

Ми пропонуємо наш короткий огляд трьох останніх законопроєктів у сфері праці, за які народні депутати проголосували в першому читанні і які заслуговують на увагу як зі сторони бізнесу, так і зі сторони працівників.

Законопроєкт №7251

Законопроєкт спрямований на оптимізацію трудових відносин в умовах воєнного стану шляхом внесення змін до ряду законів.

Нижче ми окреслили 7, на нашу думку, найцікавіших змін, що ним пропонуються:

1.     Під час воєнного стану всі документи з питань трудових відносин зможуть вестися в електронній формі.

2.     Додаткові підстави припинення трудових відносин:

  • Призов, смерть або оголошення безвісно відсутнім ФОПа, який використовує найману працю. У разі смерті ФОПа працівник звертатиметься до Центру зайнятості із відповідною заявою.
  • Смерть/оголошення безвісно відсутнім працівника.
  • Відсутність працівника на роботі та будь-якої інформації про таку відсутність протягом чотирьох місяців.
  • Неможливість забезпечувати працівника умовами праці внаслідок знищення виробничих потужностей підприємства в результаті бойових дій (протягом року звільнений працівник матиме право повторного прийняття на роботу). Для такого випадку встановлена окрема процедура вивільнення працівників (наприклад, повідомлення за 10 днів).

3.     Зміни щодо відпусток:

  • Час, протягом якого працівник мобілізований, не зараховується до страхового стажу, що надає право на щорічну відпустку.
  • Тривалість додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності буде зменшена до 7 днів. Порядок надання цієї відпустки повинен визначити КМУ.
  • Заробітна плата за час відпустки повинна буде виплачуватися до початку відпустки, але не обов’язково за три дні.
  • Фонд соціального страхування не проводитиме фінансування відпустки по догляду за дитиною.
  • У разі переведення працівника компенсація за невикористані дні відпустки на нове підприємство не перераховуватиметься.

4.     На період дії воєнного стану державним службовцям (окрім виборних посад) не заборонятимуть займатися іншою оплачуваною діяльністю у разі набуття статусу внутрішньо переміщених осіб, призупинення договору, перебування у відпустці.

5.     Положення щодо часу роботи та відпочинку також зміняться:

  • Збільшення тривалості робочого часу до 60 годин буде правом, а не обов’язком роботодавця, і стосуватиметься лише об’єктів критичної інфраструктури.
  • Роботодавець буде знову зобов’язаний компенсувати роботу у вихідні дні.
  • Роботодавець при визначенні тривалості щорічної відпустки буде враховувати і святкові дні (вони залишаються скасованими).
  • Положення щодо щорічної основної відпустки дещо уточненні, але максимальна кількість днів, які може взяти працівник, залишається незмінною – 24 дні.

6.     Положення щодо призупинення також будуть трохи змінені, зокрема, роботодавець повинен буде приймати відповідний наказ та повідомляти про призупинення військову адміністрацію. КМУ повинен буде визначити порядок відшкодування працівнику сум державою-агресором.

7.     Держпраці продовжить здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю, однак з обмеженого кола питань.

Законопроєкт №5266

Законопроект стосується захисту прав працівників у сфері боротьби з дискримінацією та при укладанні колективних договорів. Ним пропонується жорсткіше врегулювання порядку відмови від прийняття на роботу працівника, регулювання питання масового скорочення персоналу та визначаються деякі нюанси укладання колективних договорів.

Зміни, що спрямовані на посилення захисту прав працівників, полягають у наступному:

  • Можливість укладення колективного договору матимуть усі працівники, у тому числі, хто працює у роботодавців-фізичних осіб;
  • Ознайомлення працівника з текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього буде обов'язковим;
  • У сторін буде обов'язок забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання;
  • Працівників необхідно буде інформувати про умови колективного договору не лише до початку їхньої роботи, а також якщо договір укладено пізніше та коли до нього вносяться зміни;
  • Будуть врегульовані окремі питання щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування;
  • Особам, що зазнали дискримінації, надаватиметься право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Найважливішими змінами для роботодавців ми вважаємо:

  • Обов’язкове повідомлення роботодавцем профспілок про заплановане масове вивільнення, а також необхідної інформації для розроблення заходів щодо зменшення масштабів звільнення;
  • Можливість поширення норм галузевої угоди на всіх роботодавців відповідної галузі;
  • У разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи колективний договір продовжить діяти не менше року;
  • Посилення відповідальності за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення;
  • Роботодавець повинен буде повідомляти кандидату на його вимогу причину відмови у прийнятті на роботу в письмовій формі.

Законопроєкт №5371

Законопроєктом пропонується запровадити договірний режим регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу та відповідно внести зміни до Кодексу, законів «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Договірний режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо трудовим договором.

Законопроєкт передбачає такі основні положення:

  • Договірний режим регулювання буде застосовуватися до трудових відносин, що виникають між:
    -       працівниками та роботодавцями-суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
    -       роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць;
  • Трудовим договором можна буде визначати особливості надання щорічних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати. Договір зможе передбачати, що на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін більший ніж 15 календарних днів на рік;
  • Договірний режим регулювання трудових відносин не поширюється на юридичних осіб публічного права;
  • Законодавство визначатиме порядок укладення трудового договору, його основні регулюючі функції, істотні умови (у т. ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника);
  • Законодавство визначатиме строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин. А саме, заробітна плата повинна виплачуватися не рідше одного разу на місяць;
  • Законодавство визначатиме порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання (наприклад, дозволятиметься звільнення з виплатою компенсації працівнику, але при цьому, без обґрунтовувати причини звільнення);
  • Згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення, який є членом діючої на підприємстві профспілки, не вимагатиметься, якщо така умова буде передбачена трудовим договором.

Отож, очікуємо на результати другого читання – і повернемося з відповіддю, які з цих законодавчих змін, все ж таки були прийняті Верховною Радою.

Авторки: Валерія Безпала, партнерка, Анна Некрасова, молодша юристка, Анна Одинокова, молодша юристка

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

19/03/2020

Запровадження карантину та введення обмежувальних заходів з метою недопущення розповсюдження COVID-19 внесло корективи у всі сфери життя, у тому числі й в організацію роботи...

29/03/2017

Автори: Оксана Войнаровська, Ярослава Загоруйко

Оксана Войнаровська