Корупція — це не лише хабарництво в державних органах, про яке ми звикли чути з новин. На жаль, сьогодні непоодинокими є випадки корупції в бізнесі.
Відсутність прозорих процедур, кумівство, використання майна компанії у особистих інтересах — усі ці прикрі явища є поширеними як у державному, так і у приватному секторі.
Одним із ефективних методів боротьби з корупцією в бізнесі є прийняття антикорупційної програми. Ухвалений у 2014 році Закон «Про запобігання корупції» зобов’язав затверджувати такі програми не лише в органах державної влади, а й в окремих категоріях компаній. Нижче ми розглянемо ключові особливості таких програм та розберемось, як антикорупційна програма з банальної «галочки» може перетворитись на реальний механізм оптимізації бізнес-процесів.
1. Які компанії зобов’язані затверджувати антикорупційну програму?
За Законом «Про запобігання корупції» антикорупційні програми мають обов’язково затверджуватись:
- У державних/комунальних підприємствах та господарських товариствах з державною/комунальною часткою понад 50%, де середня кількість працюючих протягом року перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік перевищує 70 млн грн;
- В юридичних особах, які є учасниками тендерів на Prozorro за Законом «Про публічні закупівлі», якщо вартість предмету закупівлі дорівнює чи перевищує 20 млн грн.
Інші юридичні особи не зобов’язані затверджувати антикорупційні програми, але заохочуються до цього. Так, закон вимагає від усіх без виключення юридичних осіб вживати заходи щодо запобігання корупції у своїй діяльності, регулярно оцінювати корупційні ризики та усувати їх.
2. Що має містити антикорупційна програма?
Антикорупційна програма є документом, в якому закріплені правила і процедури виявлення і запобігання корупції в компанії. Перелік вимог до антикорупційної програми складається з 15 пунктів та викладений у ст. 63 Закону «Про запобігання корупції».
Цікаво, що згідно з формулюванням статті антикорупційна програма «може» (а не «зобов'язана») містити ці 15 пунктів, а отже теоретично програма може бути складена і за іншим планом. Для спрощення підготовки програми НАЗК затвердило Типову антикорупційну програму юридичної особи, а також видала Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм.
Основну частину антикорупційної програми мають становити процедури, спрямовані на зменшення корупційних ризиків у діяльності компанії. Мова іде про щорічну оцінку корупційних ризиків, запровадження процедури перевірки ділових партнерів, встановлення механізму погодження значних правочинів, забезпечення можливості анонімного повідомлення про корупцію, заборону підпорядкування близьких осіб, створення прозорої системи преміювання та інші подібні процедури. Програма також має передбачати призначення Уповноваженого — посадової особи, яка відповідає за реалізацію антикорупційної програми в компанії. На випадок порушення антикорупційних обмежень програма має визначати заходи реагування та порядок покарання винних працівників.
3. З ким потрібно погоджувати антикорупційну програму компанії?
Лише органи державної влади зобов’язані погоджувати свої антикорупційні програми з НАЗК. Звичайні юридичні особи перед затвердженням антикорупційної програми мають лише обговорити її із трудовим колективом.
4. Які переваги дає антикорупційна програма?
Більшість юридичних осіб ставиться до антикорупційної програми як до формальності, яку необхідно виконати для дотримання букви закону. Тому багато компаній просто дослівно копіює текст Типової антикорупційної програми НАЗК без жодних змін чи доповнень. Відомі випадки, коли при затвердженні таких «типових» програм у них навіть забували вставити найменування юридичної особи. Зрозуміло, що подібний формалістичний підхід взагалі не зменшує корупційні ризики в діяльності таких компаній.
Натомість успішні західні компанії давно звернули увагу, що якісно підготовлена антикорупційна програма дозволяє оптимізувати бізнес-процеси та збільшити прибутковість. Ось лише кілька прикладів того, як традиційні антикорупційні заходи можуть допомогти бізнесу:
1) Запровадження процедури внутрішніх візувань — дозволяє зменшити кількість ризикованих угод і запобігти сумнівним платежам.
2) Проведення періодичного аудиту та інвентаризації - допомагає встановити контроль за фінансами і майном, припинити практику необлікованих представницьких витрат і використання майна компанії в особистих цілях.
3) Введення тендерних процедур навіть на невеликих допорогових закупівлях — дозволяє обирати контрагентів з найбільш вигідними умовами на основі вільної конкуренції, а не корупційних домовленостей.
4) Встановлення порядку повідомлення про конфлікт інтересів та його врегулювання — полегшує моніторинг подібних ситуацій та зменшує кількість випадків використання службових повноважень в особистих інтересах.
5) Заборона підпорядкування близьких осіб та введення прозорої системи преміювання — виключає непотизм на підприємствах та мотивує доброчесних працівників на продуктивну працю.
6) Запровадження процедури перевірки ділових партнерів — допомагає уникнути співпраці з контрагентами, які не виконують договірні зобов’язання чи мають відношення до корупційних скандалів.
7) Створення ефективної системи повідомлення про корупцію — існує багато прикладів, коли анонімна система повідомлення про корупцію допомагала в розкритті злочинних схем у великих корпораціях.
8) Проведення оцінки корупційних ризиків — має проводитись принаймні раз на рік і враховувати сферу діяльності компанії, її розмір, коло бізнес-партнерів, економічну ситуацію в регіоні та інші чинники.
Перелік подібних прикладів можна продовжувати ще довго. Усі вони підтверджують, що ретельно розроблена та імплементована антикорупційна програма дійсно дозволяє компанії працювати ефективніше. Слід також пам’ятати, що компанія з налагодженими комплаєнс-процедурами завжди є більш привабливою для інвесторів, охоче кредитується банками та має кращу репутацію на ринку.
5. Чи передбачена відповідальність за відсутність антикорупційної програми?
НАЗК має право перевіряти підприємства, згадані у п. 1 цієї статті, на предмет належної організації роботи із запобігання корупції. Якщо під час такої перевірки буде виявлено відсутність антикорупційної програми або її систематичне невиконання, НАЗК може внести керівнику компанії припис про усунення порушення, проведення службового розслідування та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності (догана, звільнення). Зазвичай до відповідальності притягається працівник підприємства, до службових повноважень якого належать питання запобігання корупції.
Керівник компанії протягом 10 робочих днів має виконати усі вимоги припису та прозвітувати про це НАЗК. Якщо вимоги припису не будуть виконані, НАЗК може скласти на керівника адміністративний протокол за ст. 188−46 КУпАП та направити справу до суду. У разі визнання керівника винним йому загрожує штраф 1 700 — 4 250 грн та довічне внесення до Реєстру корупціонерів.
Окремо варто зазначити, що відсутність антикорупційної програми є підставою для відмови в участі на тендерах Prozorro, в яких предмет закупівлі дорівнює чи перевищує 20 млн грн. Якщо ж керівника юридичної особи внесуть до Реєстру корупціонерів за невиконання припису НАЗК, така юридична особа в принципі не зможе брати участь у будь-яких публічних закупівлях до моменту зміни керівника.
Отже, антикорупційна програма є важливою, а для окремих юридичних осіб — обов’язковою складовою їх щоденної діяльності. Сподіваємось, що з часом все більше вітчизняних компаній почне сприймати антикорупційну програму не лише як «галочку» для виконання вимог закону, а й як реальний механізм збільшення прибутковості. Український бізнес зможе вийти на якісно новий рівень, коли зрозуміє, що гасло «нульова толерантність до корупції» — це не лише законно, а й вигідно
Опубліковано: НВ Бізнес, 23 вересня 2021 р.