публікації

Інвесторський інтерес: чого бракує Україні, щоб приєднатися до клубу успішних економік

04/06/2020

Андрій Стельмащук

Керуючий партнер, адвокат

Національний судовий процес,
Публічна адвокація

Майже 30 років тому на політичній мапі світу Україна постала суверенною і незалежною країною. Сьогодні її розвиток безпосередньо залежить від усіх пройдених нею історичних етапів. Наприклад, спадок УРСР – виклик, який ми долаємо дотепер. Чи вдалося Україні за роки незалежності подолати бідність і які сфери потрібно зробити пріоритетами розвитку  – розмірковує Андрій Стельмащук, керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». 

За інформацією Світового банку, ВВП країни за часи незалежності зріс удвічі, кількість людей, які живуть за межею бідності, зменшується, тривалість життя зростає. Разом з тим Україна безнадійно позаду найближчих європейських сусідів. Що стримує країну від «економічного дива»?

Якщо узагальнити, то корінь наших бід – у корупції та відсутності верховенства права. Принаймні ми так відчуваємо, і про це кажуть наші міжнародні партнери.

Чи справді саме це не дає нам побудувати заможну і щасливу країну? І так, і ні. У середині минулого десятиліття судова і правоохоронна системи були у гіршому стані, ніж тепер – і за рівнем відчуттів, і за результатами опитувань і досліджень. «Корупція» і «держава» стояли поруч. Проте рівень іноземних інвестицій перевершував теперішній показник у рази.

Сьогодні Україна все ще у переліку інвестиційно привабливих країн, але вже не в пріоритеті. Хоча не все втрачено: кілька років «стабільності» і «передбачуваності» чи інших «фішок» – і такі «ризики країни», як війна, відсутність верховенства права і корупція збалансуються для зовнішнього інвестора високим коефіцієнтом рівня прибутковості. Потік інвестицій знову буде. Та чи варто прагнути майбутнього, де країну сприймають як дикуна, який охоче обмінює безцінні скарби на брязкальця?

Сільське господарство, альтернативна енергетика й ІТ. 17 мільйонів економічно активного населення, географічний центр Європи, який у світі на шляху деглобалізації має усі перспективи скласти конкуренцію Китаю, – це знову про Україну. І це далеко не всі сильні сторони. 

Але чи здатні ми із назагал ресурсної країни стати країною, яка пропонує продукт з високою доданою вартістю? 

Останні кілька місяців світ, орієнтований на споживання та накопичення матеріальних благ, демонструє крихкість і вразливість. Питання охорони здоров’я, збереження довкілля, раціонального використання ресурсів постали у новому світлі. Соціальний і гуманітарний виміри набули ваги, співмірної з економічним. 

Коли весь світ сповільнюється й озирається довкола, для України саме час зробити гуманітарний і соціальний напрями своїми пріоритетами. Освічене і здорове суспільство підтримає дискурс, який критично важливий для майбутнього країни: хто ми, яку країну будуємо, на яких принципах. Розуміння цих засадничих речей, суспільний договір на спільно випрацюваних нормах дадуть змогу побачити шлях до подолання корупції й утвердження верховенства права. 

Опубліковано: Forbes Ukraine, #1, червень 2020

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

15/12/2023

Пропоную не обманювати себе щодо закінчення судової реформи. Ніщо не свідчить, що вона у найближче десятиліття успішно відбудеться, і ось чому.

Андрій Стельмащук

31/03/2023

Як в одному реченні логічно зв’язати український комерційний банк і північний полярний регіон Землі?

Андрій Стельмащук