Тема податкових накладних буде актуальною протягом багатьох років. Проте наразі, з огляду на можливість проведення податковими органами камеральних перевірок навіть в умовах воєнного стану, набуває все більшого розголосу серед платників податків.
У чому загроза?
За поточної редакції Податкового кодексу України («ПК України») всі без виключення податкові накладні (на платників ПДВ і на неплатників ПДВ) підлягають реєстрації в ЄРПН та відповідно за порушення граничних строків такої реєстрації платники податків повинні сплатити штрафні санкції.
Тому податкова в рамках камеральної перевірки просто звіряє дані всіх виписаних і зареєстрованих з порушенням граничних строків податкових накладних платника податків та, не вдаючись в їх зміст, нараховує штрафи.
У чому тут проблема?
Податкова не звертає увагу, що податкові накладні, які не надаються покупцю (наприклад, складені на неплатників ПДВ) не є «класичними накладними» в розумінні ст. 201 ПК України, оскільки не містять всіх обов’язкових реквізитив, зокрема, номеру ІПН та назви покупця.
В таких накладних відповідно до порядку, затведженого Мінфіном ще в далекому 2015 році, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».
Чому це важливо?
За визначенням ст. 120−1 ПК України порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, передбаченого ст. 201 ПК України, тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу.
Тобто, ст. 120−1 ПК України робить пряме посилання на ст. 201 ПК України, яка, як вже зазначалось вище, містить, зокрема, перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Отже, на нашу думку, у випадку пропуску граничного строку реєстрації податкової накладної, яка не надається покупцю (наприклад, складена на не платника ПДВ), штрафи застосовуватися не повинні.
Чи тільки ми так думаємо?
Ні. Взагалі проблематика з визначенням поняття «податкова накладна» і відповідно можливістю застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю, жваво обговорюється як в колах юристів та бухгалтерів, так і в рамках судового розгляду податкових справ.
Судова практика ще формується, але вже досить часто можна зустріти рішення судів, які винесені на користь платників податків.
Основну позицію судів в таких справах можна викласти таким чином:
1. Державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки, відсутність факту реєстрації податкової накладної не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань;
2. Не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів;
3. Накладення штрафу в такому випадку зі стимулюючої функції перетворюється на каральну;
4. Мету дисциплінувати постачальників — платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.
Вищезазначене обґрунтування суди підкріплюють, зокрема, і практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування принципу «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном та дотримання принципу «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та захистом основоположних прав особи.
Отже, ми вважаємо, що застосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.
Ця позиція вже неодноразово була озвучена українськими судами. Проте, чи знайде ця позиція своє відображення в новій судовій практиці щодо оскарження платниками результатів камеральних перевірок, проведених під час воєнного стану? Час покаже.
Опубліковано: NV Бізнес, 20 березня 2023 р.
Автори: Єгор Свідло, Аліна Ратушна