Стимулювання експорту
З точки зору макроекономіки таке рішення має цілком очікуваний ефект — стимулювання експорту та можливість продажу валютної виручки за вигіднішим курсом. Особливо це важливо для двох категорій осіб — виробників аграрної продукції, морський експорт якої у процесі розблокування, та працівників IT галузі.
Однак у цього рішення є і не дуже очевидні наслідки. Юридичні особи, які зберігали валютний дохід, дійсно виграють від зниження курсу гривні, оскільки вони продадуть валюту за вигіднішим курсом. Але відповідно до стандартів бухгалтерського обліку позитивна курсова різниця включається до їх доходу, а отже дещо збільшує базу оподаткування. Відтак, податкове навантаження для юридичних осіб фактично не зміниться. Економічний ефект досягається за рахунок того, що більше гривні опиниться у розпорядженні і за них можна профінансувати більше витрат, які зафіксовані у гривні, без прив’язки до курсу.
Дещо по-іншому спрацювала зміна курсу для фізичних осіб — підприємців, оскільки на них не розповсюджуються правила бухгалтерського обліку. Вони як і раніше визнаватимуть валютний дохід за курсом, встановленим на дату його отримання. Тобто ті, хто не встиг чи умисно не продав валюту на час її надходження, ще й виграють, оскільки сплатили податки за курсом 29,2549, а конвертували за курсом 36,5686. Так, ефективне податкове навантаження для платника третьої групи складе не 2%, а лише близько 1,6%. Звичайно, що це лише одночасний ефект і він не застосовуватиметься до майбутніх надходжень.
Інвестиційний прибуток для цінних паперів номінованих в іноземній валюті
Інвестиційний прибуток по операціях з цінними паперами визначається як різниця між доходами від продажу активу з урахуванням курсової різниці та видатками на його придбання. Якщо дохід отримується в іноземній валюті, то для цілей оподаткування він перераховується в гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату отримання такого доходу. Аналогічний підхід застосовується і для видатків на придбання інвестиційних активів. Якщо особа придбала, наприклад, акції іноземної компанії за $1 000 15 липня і продала їх за ту саму ціну у валюті, то її інвестиційний прибуток становитиме не нуль, як раніше, а 7 313,70 грн через курсову різницю. Тобто, така особа має ще й сплатити податки у розмірі майже 5% від суми початкової інвестиції.
Гарна новина в тому, що підвищення курсу навряд чи вплине на оподаткування доходу за цінними паперами, номінованими в гривні, окрім випадків якщо вони придбані чи продаються за валюту або їх ринковий курс якось зв’язаний з курсом НБУ. Але це вже інше питання.
Дохід від продажу нерухомості
Аналогічна ситуація із оподаткуванням доходу від (1) третього та наступних протягом року продажів житла, якщо строк володіння більше трьох років і (2) другого та наступних протягом року продажів комерційної нерухомості.
Нагадаємо, оподатковуваний дохід від продажу такої нерухомості розраховується як дохід мінус витрати на придбання. Наприклад, якщо двокімнатна квартира в Києві коштувала $100 тис., то під час третього продажу протягом року такої нерухомості за тією ж ціною в гривневому еквіваленті, дохід буде вищий за видатки і необхідно буде сплатити 19,5% податків від такої різниці.
Зрозуміло, що розрахунки за нерухомість зазвичай ведуться в українських гривнях, принаймні на папері. Однак не менш зрозуміло, що ціна нерухомості визначається в іноземній валюті, а відтак, досить сильно залежить від ринкового курсу. Різниця тут лише в тому, що ціна нерухомості визначається за ринковим курсом валюти, який довго не «визнавав» НБУ. Це дещо згладжує ефект, тобто різниця виникатиме більше за рахунок зростання курсу у зв’язку з макроекономічними чинниками, а не курсової політики НБУ, яка є лише одним з таких чинників.
Це, однак, повністю не знімає необхідність податкового планування продажу декількох об'єктів нерухомого майна протягом календарного року, зокрема, за рахунок інших доступних відповідно до законодавства, засобів.
Отже, попри те, що зниження офіційного курсу гривні може бути важливим кроком для стабілізації макроекономіки України і зменшення навантаження на державний бюджет, бізнесу і приватним інвесторам слід врахувати ще й податкові наслідки. Зокрема, це стосується експортерів, ФОПів та приватних інвесторів у цінні папери, особливо іноземні, і нерухомість. Для декого це збільшення їх оподатковуваного доходу за рахунок курсових різниць, для інших — можливість дещо зекономити на податках.
Опубліковано: НВ Бізнес
Автори: Олександр Бородкін, партнер; Роман Ємець, юрист