Як змусити росію заплатити за завдані нею збитки – одне із ключових питань цієї війни.
Серед відповідей – конфіскувати майно росії, її бізнесу, громадян та союзників. Найпростіше для нас – “дотягнутися” до того майна, яке є в Україні.
Механізм конфіскації мусить бути законним, інакше росія та її агенти зможуть за кілька років через суди добитися не тільки повернення майна, а й виплати компенсації.
Наша держава, схоже, “намацує” різні механізми. Уже прийнято три закони, з яких один набрав чинності, а два інші ще очікують на рішення Президента.
Старе-добре РНБО
Із 07.03.2022 в Україні діє Закон “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів”. Цей закон дозволяє примусове вилучення на користь України майна рф та українських компаній, які прямо чи опосередковано їй належать. Йдеться про безоплатне вилучення (фактично – конфіскацію) за рішенням РНБО, що має бути введене в дію указом Президента України та затверджене Верховною Радою України.
За півтора місяця дії закону поки що жодне майно рф чи її компаній в Україні не було конфісковане.
Водночас 01.04.2022 до цього закону були внесені зміни – розширено перелік осіб, чиє майно можна буде конфіскувати за рішенням РНБО. Однак, закон, яким було внесено зміни (він має назву “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів” щодо уточнення окремих положень”), досі не підписаний Президентом, а тому поки не набрав законної сили.
Якщо закон все ж буде підписано, за рішенням РНБО можна буде конфіскувати майно не лише самої рф та українських компаній, в яких вона має частку, а й майно:
- громадян рф (крім тих, які воюють на нашому боці) та українських компаній, які їм належать;
- людей, які не є громадянами рф, але мають найбільш тісний зв’язок із рф, мають там місце проживання або займаються там основною діяльністю (наприклад, колишній футболіст збірної України Анатолій Тимощук), та українських компаній, які їм належать;
- будь-яких інших фізичних та юридичних осіб, які постійно перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території України та публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії російської федерації проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної діяльності на території рф після 24.02.2022.
Цей закон викликав критику і побоювання в його неефективності, оскільки за Конституцією конфіскація майна можлива лише за рішенням суду, а не РНБО.
Вищий антикорупційний суд
Імовірно, як реакція на критику механізму конфіскації через РНБО 21.04.2022 Верховна Рада прийняла ще один закон – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб” (реєстр. № 7194).
Цей закон вносить зміни до Закону України “Про санкції”: вводить новий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів. На відміну від інших видів санкцій, цей буде застосовуватися не за рішенням РНБО, а за рішенням Вищого антикорупційного суду.
Цей вид санкцій (по суті – конфіскація майна) може бути застосований лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами.
Тобто, якщо для конфіскації за законом “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів” (у його ще не підписаному вигляді) достатньо бути громадянином рф чи українською компанією, серед засновників якої – росіяни (незалежно від їх дій чи громадянської позиції), то для конфіскації за законом “Про санкції” необхідно буде довести створення суттєвої загрози національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності або значне сприяння вчиненню таких дій.
Водночас, якщо закон “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів” дозволяє забрати майно лише рф, росіян та їх компаній, а також тих, хто підтримує політику рф, то закон “Про санкції” може поширюватися й на українських громадян. Так, коло суб’єктів, на яких може бути накладено санкції, не змінюється із 2014 року – це іноземна держава, іноземна юридична особа, юридична особа, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єкти, які здійснюють терористичну діяльність. До останніх РНБО уже звикло зараховувати й українських громадян, серед багатьох прикладів – Віктор Медведчук.
За законом “Про санкції” конфіскованим може бути не тільки те майно, що належить особі, щодо якої застосовуються санкції, а й те, щодо якого ця особа може прямо чи опосередковано (через інших осіб) вчиняти дії, тотожні розпорядженню майном.
Важливо й те, що перед зверненням до ВАКСу за конфіскацією необхідно буде застосувати менш суворий вид санкцій – блокування активів.
Ініціювати перед ВАКСом питання конфіскації повинне буде НАЗК. Тут виникає питання, чому пошуком та конфіскацією російських активів має займатися агентство з питань запобігання корупції, а не АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів), СБУ чи прокуратура.
У будь-якому разі перед НАЗК стоятиме непросте завдання – довести ВАКСу, що:
- людина чи компанія, чиє майно НАЗК проситиме конфіскувати, своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами;
- ця людина чи компанія володіє майном, про конфіскацію якого йтиметься, або, що довести значно складніше, може вчиняти дії, тотожні розпорядженню майном, що належить іншим особам;
- наявне рішення РНБО про застосування до цієї ж людини чи компанії санкцій у виді блокування активів, ухвалене після прийняття цього закону;
- якщо ж йдеться про українських громадян та компанії – довести здійснення ними терористичної діяльності.
Суддя ВАКС повинен буде розглянути заяву НАЗК за 10 днів. Після цього впродовж 5 днів рішення може бути оскаржене до апеляційної палати ВАКС. Апеляційна скарга має бути розглянута суддею апеляційної палати ВАКС одноособово протягом 5 днів. Касаційне оскарження не передбачене.
Звернення до ВАКСу за конфіскацією буде можливим лише в період дії воєнного стану.
Висновки
Для конфіскації російських активів Верховна Рада запропонувала відразу два механізми. Перший видається простішим у реалізації (рішення РНБО – указ Президент – закон Верховної Ради, достатньо лише зв’язку з росіянами), але недостатньо юридично коректним. Другий – складніший у реалізації (не завжди легко буде довести створення росіянином чи його компанією суттєвої загрози нацбезпеці), довший, але більш юридично виважений. Тепер, схоже, вибір за Президентом.
Увесь минулий рік Президент обирав перший варіант, один за одним накладаючи санкції на українських громадян за рішенням РНБО. Але то були інші часи.
Автор: Богдан Шабаровський, старший юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери