публікації

Радянський КЗпП — у минулому? Як Україна долає шлях до осучаснення трудового законодавства

05/08/2022

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

Аліна Ратушна

Юристка

Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Як роботодавці, так і працівники неодноразово звертали увагу на те, що радянське трудове законодавство є пережитком минулого — не відповідає реаліям сучасної ринкової економіки та є надмірно бюрократизованим. А карантин та війна росії проти України ще більше посилили ці проблеми — і врешті привернули увагу законодавця.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла одразу два закони на шляху до осучаснення трудового законодавства України та його наближення до реалій незалежної сучасної України:

  1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості (далі - Законопроєкт 5161);
  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність (далі - Законопроєкт 5371).

Нижче коротко розглянемо кожен з цих законів.

Врегулювання трудових відносини з фрілансерами — Законопроєкт 5161

Законодавець впровадив можливість оформлення трудових відносин з так званими фрілансерами шляхом укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом. Такі трудові правовідносини вирізняються з-поміж інших багатьма особливостями:

  • договір не встановлює конкретний час виконання працівником робіт;
  • обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі її надання;
  • відсутні гарантії того, що робота надаватиметься працівнику постійно;
  • заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований час (або фактично виконану роботу за відрядної системи).

З огляду на свою специфіку цей вид договору повинен містити інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання робіт;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання;
  • інтервали, в які від працівника можуть вимагати виконання робіт.

Окрім цього, задля забезпечення інтересів працівників, законодавець встановив певні обмеження по робочих годинах. Зокрема, кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконання робіт за договором, не може перевищувати 40 годин на тиждень. А кількість днів, протягом яких працівник виконує роботи, не може перевищувати 6 днів.

Таким чином, якщо раніше фрілансери працювали в основному на підставі цивільно-правових договорів, де більшість ризиків були покладені саме на їхні плечі, то зараз законодавство дозволяє фрілансерам перебувати саме в трудових відносинах і відповідно мати соціальні гарантії, передбачені для працівників.

Відповідно, ми рекомендуємо звернути увагу на ці зміни в першу чергу тим, хто звик заробляти на фрілансі - працівникам IT індустрії, графічним та Веб-дизнайнерам, перекладачам, позаштатним консультантам тощо.

Свобода договірних трудових відносин — Законопроєкт 5371

Законодавець запровадив новий режим регулювання трудових відносин — договірний, який може виникнути лише у двох випадках:

  1. роботодавець є суб'єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників не більше 250 осіб за звітний період;
  2. розмір місячної заробітної плати працівника становить понад 8 розмірів мінімальних заробітних плат (понад 52 тис. грн станом на 2022 рік).

Ймовірно, вказані вище обмеження були запроваджені законодавцем задля так званого «прощупування ґрунту» і надалі можуть бути скасовані, а договірний режим буде розширений на більшість трудових відносин.

Договірний режим встановлюється лише на добровільних засадах

Особливість договірного режиму полягає в тому, що працівник та роботодавець можуть на власний розсуд врегулювати свої трудові відносини та встановити індивідуальні умови праці в частині:

  • виникнення та припинення трудових відносин,
  • системи оплати праці,
  • норм праці,
  • норм робочого часу та відпочинку,
  • розміру заробітної плати та заохочувальних виплат тощо.

Такий режим трудових відносин дозволить працівникам та робітникам бути більш гнучкими в процесі встановлення умов праці, а також мати більше можливостей.

Станом на сьогодні обидва закони направлені на підпис Президента України. Закони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх публікації, та будуть застосовуватися до трудових відносин, які виникатимуть з дня, наступного за днем набрання чинності законами.

Враховуючи, що в умовах військової агресії росії потрібно, аби економіка країни продовжувала працювати, такі кроки законодавця щодо запровадження нових можливостей для врегулювання трудових відносин є необхідними для підвищення економічної активності.

Нагадаємо, що у липні 2021 року НВ.Бізнес спільно з юридичною фірмою Василь Кісіль і Партнери запустили щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив. Усі випуски Навігатора ви можете прочитати за посиланням

Автори: Остап Семерак, партнер, Аліна Ратушна, юристка

Опубліковано: НВ Бізнес

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

30/06/2022

Чи має право податкова проводити зараз перевірки бізнесу? До початку 2020 року податкові органи перевіряли бізнес звичним чином: планові перевірки відповідно до заздалегідь опублікованого річного плану, позапланові — несподівано, але якщо є підстави, передбачені податковим законодавством....

Остап Семерак, Аліна Ратушна

27/05/2022

Європейський Парламент продовжує активно трансформувати європейське законодавство в межах кліматичної програми «Fit for 55», представленої Європейською комісією 14 липня минулого року. Одним з найбільш обговорюваних елементів цієї програми є Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, СВАМ), який покликаний запобігти ризику витоку вуглецю, та підтримати кліматичні амбіції ЄС шляхом сплати імпортерами ЄС відповідного збору за ввезення до ЄС товарів з вуглецевим слідом...

Остап Семерак