Нарощування російських військ та техніки біля кордонів України наразі є однією з топ-тем у кабінетах світових лідерів.
Втім, воєнний тиск це далеко не єдина небезпека, яку готує РФ для українців. Поза належною увагою нашої держави опинився ще один нахабний наступ, який агресор підготував для мешканців окупованого Криму.
Вже цими днями люди, які мають землю на півострові і водночас не захотіли отримати російський паспорт можуть бути … виставлені на вулицю. А все через те, що в Криму почав діяти спеціальний указ, який забороняє іноземцям бути власниками місцевих земель – їх або заберуть через суд, або продадуть за безцінь.
Під словом "іноземці" насправді мається на увазі "українці", адже в наших громадян ділянок у Криму найбільше.
Що ж робити українцям, які мають землю на півострові? І чи можливо захиститися від російського свавілля без того, щоб втратити майно та офіційно ставати "русским"?
Хронологія зачистки незгодних
Насправді, заборона іноземцям мати землю в Росії не є суто кримським ноу-хау. Вперше сусіди ввели цю норму ще у 2011 році – тоді ж державою були визначені конкретні території, чиї землі могли належати тільки громадянам Росії.
Минулого року Путін своїм указом додав окупований Крим до переліку цих територій. Недоступними для іноземців стали землі 19 з 25 муніципальних утворень Криму (серед них Євпаторія, Керч, Ялта та Судак), а також 8 з 12 муніципалітетів Севастополя.
Указ був опублікований 20 березня 2020 року і надав людям рік, щоб продати свою землю або прийняти російське громадянство і якийсь час жити спокійно. Якщо ж не зробити ні того, ні іншого, то суд примусово забере землю у власника і, якщо пощастить, компенсує якісь копійки від її реальної вартості.
Тепер загляньмо в реєстр Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим. Станом на квітень 2020 року, іноземцям на півострові належить 11 572 земельні ділянки. Це громадяни 55 країн, більшість з яких – українці, які володіють 9 747 земельними ділянками (зауважимо, що мова йде лише про землі, які підпадають під заборону).
Значно меншою мірою землями в окупованому Криму володіють громадяни та юридичні особи Австралії, Австрії, Білорусії, В’єтнаму, Ізраїлю, Казахстану, Латвії, Литви, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, США та інших країн.
Очевидно, що указ Путіна про позбавлення іноземців землі в Криму є нічим іншим як зачисткою українців з окупованого півострова. Це таке собі покарання незгодних, які за 6 років анексії не захотіли сприймати Росію своєю державою.
Вибір без вибору
Указом про заборону мати іноземцям землю у Криму, Росія, фактично, не залишила українцям жодних можливостей захистити свої права. Адже навіть якби вони захотіли продати своє майно на півострові, то зробити це не так вже й просто.
Насамперед, хто запропонує гідну ціну землі, яка вже штучно знецінена? Втім, уявімо, що українець погодився віддати своє майно задешево і знайшов покупця. На черзі нова перепона – оформлення договору купівлі-продажу.
Якщо українець хоче легально продати свою землю в Криму, то він звернеться до українського нотаріуса. Нотаріус, у свою чергу, внесе продаж землі до українського реєстру. Але проблема в тому, що Росія відмовиться сприймати ці зміни, адже вважає Крим своєю територією.
А тому легально та реально продати майно на території АРК станом на сьогодні українці не можуть.
Як захиститися від російського свавілля в Криму?
МЗС України, коментуючи "Українській Правді" ситуацію, повідомило, що "після відновлення суверенітету нашої держави в Криму порушені права законних власників на земельні ділянки будуть відновлені".
Водночас Омбудсман порадила звертатися з порушення прав людини в Криму до прокуратури АРК, яка діє на території України.
Але як це допоможе людині, в якої росіяни відібрали землю? По суті, буде просто відкрито ще одне кримінальне провадження, яке чекатиме свого часу до деокупації. А в цей час сотні українців опинятимуться без даху над головою, звільняючи місце для штучно заселених на півострів росіян.
Будемо відверті – наразі Україна ніяк не може захистити майно наших громадян на півострові. Росія – агресор і для неї рішення нашої прокуратури не мають жодної цінності.
Втім вихід із ситуації, все ж, можливий – це звернення в Європейський суд з прав людини.
Навряд чи ЄСПЛ зможе завадити росіянам забирати в українців землю. Але він може законно вибити з окупантів достойну грошову компенсацію, щоб хоч якось покрити завдану шкоду.
Історія вже знає схожий приклад, тож кейс не буде новим.
Свого часу в ЄСПЛ поскаржилася мешканка Кіпру, яка втратила дім під час анексії Туреччиною частини острову, бо була греко-кіпріотського походження. Європейський суд не просто визнав, що права жінки були порушені, а й призвів до створення в Туреччині Комісії з питань нерухомості.
Так з'явився реальний механізм із захисту прав постраждалих кіпріотів та отримання ними компенсації.
Україна подає велику кількість міждержавних скарг проти Росії. Спроба націоналізації майна наших громадян у Криму може бути підставою для нової скарги та аргументом щодо збереження та посилення міжнародних санкцій.
Плюс для європейців це ще одна яскрава демонстрація того, як росіяни утискають незгодних з анексією Криму українців і нав'язують їм своє громадянство.
До того ж, питання не тільки в тому, що українці, втрачаючи землю, втрачають свої гроші.
Людей не просто позбавляють житла – їх позбавляють приналежності до власного коріння, походження. Це місце де вони народилися, виросли, де жили їхні предки і де могли б жити їхні діти.
Фактично – це нахабне вигнання з рідного дому тільки за те, що ти українець, який не хоче жити в окупації. Для Європейського суду це вагомий аргумент, що може дозволити напряму звертатися в ЄСПЛ, без попередніх рішень окупаційних інстанцій, що чхати хотіли на права українців в Криму.
Вперто лупати цю скалу
Допоки Крим переповнений російською армією та технікою, говорити із РФ на мові закону складно і не факт, що вона одразу ж виконуватиме рішення Європейського суду. Але тут головне системність і терпіння – скаржитися на Росію потрібно і від імені кожного постраждалого від агресора громадянина, і від імені країни, і від імені міжнародних організацій.
Хоч зараз дуже туманно можна уявити коли станеться деокупація півострова, до неї вже треба бути готовими – у тому числі юридично.
Водночас не треба забувати, що за сухою статистикою порушень прав людини в Криму, починаючи від втрати майна і завершуючи ув'язненими в російських тюрмах, стоять непрості долі наших громадян.
Тож Україна має використовувати всі способи захистити своїх людей, адже примусове їх виселення – це справжня трагедія, за яку окупанти мають рано чи пізно відповісти повною мірою.
Опубліковано: Українська Правда, 21 квітня 2021 р.
Автор: Назар Кульчицький