публікації

Чи зупинить Міжнародний суд ООН російського агресора?

10/03/2022

Від часу розгортання повномасштабної загарбницької війни з боку Російської Федерації (далі - "РФ") на території України урядом держави було розгорнуто широкий арсенал правових засобів захисту на юридичному, а зокрема, судовому фронті робіт. Майже одночасно було задіяно ряд європейських і міжнародних механізмів судового захисту. 28 лютого було подано до Європейського суду з прав людини клопотання про застосування Правила 39 Регламенту Суду і вже 01 березня  було прийнято рішення про застосування тимчасових заходів у справі Україна проти Росії (X) (заява № 11055/22). 28 лютого прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан оголосив про необхідність розпочати розслідування воєнних злочинів, вчинених в ході війни на території України, і вже 07 березня було оголошено про початок такого розслідування у ІІ Палаті попереднього розгляду Міжнародного кримінального суду.

На виконання положень статті 38 Регламенту Міжнародного суду ООН від 14.04.1978 року (далі - "Суд") 26 лютого Україна подала заяву щодо порушення РФ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 09.12.1948 року (далі - "Конвенція"). РФ, як і Україна, є сторонами Конвенції, тому автоматично при підписанні взяли на себе зобов’язання вирішувати у Суді всі спори щодо тлумачення Конвенції.

У своїй заяві (пункт 30) Україна просить Суд прийняти рішення і задекларувати, що:

1.    всупереч твердженням РФ, жодних актів геноциду, як це зазначено у статті III Конвенції, не вчинялося на території Луганської і Донецької областях України;
2.    РФ не може законно вживати будь-яких дій відповідно до Конвенції щодо України чи проти неї, спрямованих на запобігання або покарання за нібито акти геноциду на території Луганської і Донецької областях України;
3.    визнання РФ незалежності так званої «Донецької Народної Республіки» та «Луганської Народної Республіки» 22 лютого ґрунтується на вигаданій заяві щодо наявності актів геноциду;
4.    так звана «спеціальна військова операція», оголошена та проведена РФ 24 лютого і після неї, ґрунтується на вигаданій заяві про акти геноциду;

Також Україна вимагає:

5.    надати гарантії щодо неповторення незаконних дій, у тому числі незаконного застосування сили;
6.    виплатити репарації за вчинену внаслідок порушення шкоду.

Разом із заявою Україною було подано клопотання про застосування тимчасових заходів щодо РФ відповідно до статті 73 Регламенту Суду. У своєму клопотанні (пункт 20) Україна просить Суд застосувати наступні тимчасові заходи:

1.    зобов'язати РФ невідкладно припинити розпочату 24 лютого військову операцію, яка нібито переслідує мету запобігання і покарання стверджуваних актів геноциду на території Луганської і Донецької областей України;
2.    РФ повинна невідкладно забезпечити, щоб будь-які військові підрозділи або нерегулярні озброєні групи, які контролюються і спрямовуються РФ, а також будь-які організації і особи, що можуть бути під контролем, спрямуванням чи впливом РФ, утрималися від будь-яких дій, спрямованих на продовження військових операцій, що нібито переслідують мету запобігання або покарання України за вчинення геноциду;
3.    зобов'язати РФ утриматися від вчинення будь-яких дій і надати гарантії, що РФ не буде вчиняти будь-які дії, які можуть поглибити або збільшити обсяг спору, щодо якого подана заява, або створити додаткові складнощі у його вирішенні;
4.    зобов'язати РФ надавати Суду звіт щодо заходів, вжитих на виконання наказу Суду про вжиття тимчасових заходів, через 1 тиждень після видання наказу, та згодом – на регулярній основі відповідно до визначеного Судом графіку.

Загалом для того аби Суд застосував тимчасові заходи необхідно, щоб:

1.    Суд визнав наявність своєї юрисдикції щодо питань, які є предметом заяви;
2.    заявник довів обґрунтованість своїх прав (докази були представлені під час слухання українською стороною);
3.    було доведено необхідність негайного прийняття рішення щодо тимчасових заходів, а саме – існування реального та неминучого ризику завдання шкоди правам сторони (війна, що вже завдала непоправної шкоди) в разі його неприйняття.

Усні слухання у Суді в Гаазі щодо застосуванню тимчасових заходів відбувались 07 березня для України та 08 березня для РФ. Для представництва України у Суді Президент своїм Указом призначив чотирьох осіб. Також під час слухань 07 березня свої позиції висловили визнані професори Жан-Марк Тувенен, Гарольд Хонджю Ко, та юристи Девід Зайонтс, Марні Чік і Джонатан Гімблетт. Уряд РФ відмовився брати участь у слуханнях 08 березня, повідомивши про це своїм листом.

Під час слухань 07 березня Жаном-Марком Тувененом була окреслена позиція РФ, яка полягає у наявності вигаданих актів геноциду на території Луганської і Донецької областей України з боку Збройних Сил України щодо російськомовного населення з квітня 2014 року, що нібито і стало приводом для проведення так званої спеціальної військової операції на всій території України.

Відповідно до статті 74 Регламенту Суду запит про застосування тимчасових заходів має пріоритет перед усіма іншими справами, відповідно винесення рішення про застосування тимчасових заходів очікується в найближчі дні.

Варто зазначити, що застосування тимчасових заходів імовірно не зупинить війну, але стане ще одним переконливим аргументом на користь незаконності дій РФ на території України, і допоможе Україні вибороти перемогу не тільки на військовому, але і на юридичному фронті робіт.

Автори: Маркіян Бем, старший юрист та Аліна Олексюк, помічниця адвоката

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

15/08/2023

Як і багато інших, на початку 2008 року клієнт проєкту отримав іпотечний кредит в сумі 150 тис. дол. США (приблизно 750 тис. грн) для купівлі житла. Однак вже восени 2008 року Україна відчула наслідки світової фінансово-економічної кризи, що призвело до нестабільності курсу національної валюти та збільшення кількості проблемних кредитів.

Ганна Рудь , Яна Гембаровська , Юрій Колос

13/05/2020