Як відомо, під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (надалі – «Закон») превалюють над іншими законами. Відтак, якщо права працівників або профспілок відповідно до Закону звужуються, то застосовується саме Закон.
Закон містить низку неоднозначних положень і періодично змінюється та доповнюється із урахуванням потреб та реалій сьогодення.
Так сталося і з дуже відомою статтею 11 Закону, яка неодноразово викликала питання та суперечки як серед профспілок та роботодавців, так і серед юристів.
У старій редакції, яка продовжувала діяти до набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким було внесено зміни до статті 11 Закону, було передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Це положення викликало у багатьох роботодавців помилкову думку про те, що окремі положення (особливо ті, які стосувалися соціальної частини, а саме премій, бонусів, переглядів заробітних плат, додаткових днів відпусток тощо) можна зупинити тільки за рішенням роботодавця, навіть без будь-яких консультацій з працівниками або профспілками.
На жаль, такі дії роботодавців значно підривали авторитет професійних спілок, викликали напруженість серед працівників та місцями значно погіршували їх становище.
Утім, такі дії роботодавців не можна вважати обґрунтованими, оскільки стаття 11 Закону у старій редакції не надавала роботодавцю права самостійно приймати рішення про призупинення дії тієї чи іншої норми колективного договору, а тільки містила положення про ініціативу роботодавця.
Ще 22.03.2022 року Мінекономіки видало роз’яснення до Закону, де зазначило, що з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю доцільно перед прийняттям рішення про призупинення окремих положень колективного договору провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати працівників про прийняте рішення.
Держпраці ж більш категорично зазначала, що вищезгадане положення статті 11 Закону стосується можливості призупинення норм колективного договору «за ініціативою роботодавця» і не наділяють роботодавця правом приймати в односторонньому порядку такі рішення. Рішення про зупинення окремих положень колективного договору повинні прийматися усіма сторонами колективного договору і мають бути оформлені відповідними документами.
Аналогічної думки дотримувалася і Федерація професійних спілок України, яка зазначала, що випадки та порядок призупинення (зупинення) повинні визначатися у самому колективному договорі та повинні бути оформлені відповідними локальними документами.
Враховуючи вище наведені роз’яснення, навіть у старій редакції стаття 11 Закону не надавала роботодавцю права на зупинення положень колективного договору в односторонньому порядку. Водночас, положення про можливість призупинення з ініціативи роботодавця неодноразово спричиняло непорозуміння і зловживання.
Так, Верховною Радою України було прийнято закон України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який змінив статтю 11 Закону та викладає її таким чином: «У період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором».
Крім того, законом також передбачається зобов’язання сторін колективного договору протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності почати переговори про можливості та строки поновлення його положень, зупинених без взаємної згоди сторін.
Отже, нова редакція статті 11 Закону спрямована не тільки на врегулювання існуючої проблеми, але і на виправлення тих помилок, які уже були допущені роботодавцем.
Таким чином, прийняття нового Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким було змінено статтю 11 Закону – це не щось визначально нове, як часто пишуть у багатьох джерелах. Це уточнення, які дозволяють уникнути непорозумінь, що неминуче викликала стаття 11 Закону у старій редакції.
Авторка: Катерина Кишеня, адвокатка, юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»