публікації

Закон про легалізацію грального бізнесу: які умови?

24/01/2020

Протягом останніх декількох років представники влади неодноразово декларували своє бажання легалізувати ринок грального бізнесу та зняти популістичну заборону на гральний бізнес, яка діє вже понад 10 років.

І ось 16 січня 2020 року зроблено перший крок – Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який нарешті зрушує це питання з мертвої точки.

Законопроєкт дозволяє організовувати на підставі ліцензії такі види азартних ігор, як-от: казино, букмекерська діяльність, гральні автомати та державні лотереї. Однак вимоги до організаторів таких ігор досить високі.

Насамперед варто знати, що «вхідний квиток» на цей ринок коштує щонайменше 30 млн грн у вигляді статутного капіталу (і лише грошима), щоб претендувати на ліцензії. Також необхідно мати відповідні документи, які підтверджують джерело походження цих коштів.

І це далеко не все. Проаналізуємо детально загальні вимоги до основних видів азартних ігор.

Казино. Гральні заклади казино можна встановлювати у 5-зіркових готелях, в яких щонайменше 150 номерів для міста Києва та 100 номерів для інших населених пунктів. Площа приміщення, де має бути розташоване казино, має бути щонайменше 500 м2, а працевлаштовано за трудовим договором – щонайменше 50 осіб.

Ліцензія видається уповноваженим органом на 5 років, її вартість коливається від 140 млн грн до 570 млн грн. Для організації азартних ігор у казино в мережі Інтернет потрібно отримати іншу ліцензію на 5 років вартістю майже 57 млн грн.

Законопроєкт також передбачає можливість видачі інвестиційної ліцензії за будівництво 5-зіркового готелю з номерним фондом щонайменше 200 номерів для міста Києва та 150 номерів для інших населених пунктів. У такому разі інвестор не сплачує вартість ліцензії протягом 10 років.

Букмекерська діяльність. Букмекерські пункти можуть бути розташовані в 3-, 4- та 5-зіркових готелях, в яких щонайменше 50 номерів для міста Києва та 25 номерів для інших населених пунктів. Загальна площа букмекерського пункту – щонайменше 50 м2. Вартість ліцензії на 5 років – близько 570 млн грн. На підставі цієї ліцензії можна здійснювати букмекерську діяльність і в Інтернеті.

Гральні автомати. Гральні автомати можуть бути розташовані в таких самих готелях, що й для букмекерської діяльності, але з відмінністю щодо площі приміщення: щонайменше 300 м2 для готелів у Києві та 150 м2 для інших населених пунктів.

Згідно з законопроєктом, може бути встановлено не більше одного грального автомата на 1 тис. осіб в області, але не більше 40 тис. таких гральних автоматів по всій Україні. Вартість однієї ліцензії – 3,5 млн грн. За однією ліцензією можна встановити 25 гральних автоматів.

Державні лотереї. Уповноважений орган видає ліцензії на випуск і проведення лотерей трьом переможцям електронного аукціону. Учасниками аукціону можуть бути юридичні особи, які мають три і більше років досвіду в лотерейній діяльності і не зареєстровані в офшорних зонах. Вартість ліцензії не може бути меншою за 359 млн грн. Призовий фонд лотереї встановлюється в розмірі 50-60% від доходів, отриманих від ставок.

Законопроєкт також окремо передбачає видачу ліцензій для організації та проведення ігор у покер у мережі Інтернет, на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки, на гральний автомат та ліцензію з надання послуг у галузі азартних ігор.

Крім того, законопроєкт врегульовує питання розташування закладів грального бізнесу щодо закладів освіти, медичних закладів, органів влади, приміщень житлового фонду тощо.

Чи зможуть такі умови «відбілити» наш «чорний» ринок грального бізнесу? Покаже час. Поки що варто дочекатися, чи буде прийнятий вказаний законопроєкт в цілому та чи будуть до нього внесені істотні зміни, які можуть лібералізувати або, навпаки, посилити описані вимоги до гральних закладів та їхніх власників.

Опубліковано: The Page, 24 січня 2019 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

13/04/2022

24 лютого 2022 р. поділило життя українців на «до» і «після». За ці кілька тижнів широкомасштабної війни, які вже здаються вічністю, чимало наших співвітчизників втратили житло, здоров’я чи навіть життя. Споглядаючи свій зруйнований будинок і понівечені долі, деякі з нас розмірковують над відкриттям власного юридичного фронту проти агресора. У цій статті розберемося, чи може український громадянин або компанія звернутися до вітчизняного суду з позовом проти росії та вимагати відшкодування шкоди, нанесеної в ході війни...

Анатолій Пашинський

03/04/2020

Світ не можна поставити на паузу. Україну не можна поставити на паузу. Безперервність роботи всіх державних інститутів, зокрема, судової системи, – це величезний виклик і суттєва проблема...

Єгор Свідло