Траст як інструмент спадкового планування 

Для власників бізнесу та осіб зі значним капіталом питання спадкового планування часто перетворюється на серйозний виклик. Як передати бізнес наступним поколінням без шкоди для його діяльності й без втрати його цінності? Зазвичай за допомогою заповіту складно вирішити питання щодо передачі значних активів нащадкам. Заповіти часто не захищають бізнес від заморожування діяльності та не рятують капітал від небажаного дроблення через правило про «обов'язкову частку у спадщині», яке може повністю спотворити реальну волю спадкодавця. 

В умовах глобалізації, а також через збільшення ризиків для бізнесу у звʼязку з війною в Україні, стало актуально планувати, розподіляти та управляти своїми активами за допомогою більш досконалих та гнучких правових інструментів спадкового планування. Хорошим рішенням для безпечної передачі статків є заснування трасту. 

У цій статті ми розберемо, що таке трасти, чи можна їх заснувати в Україні, а також проаналізуємо їхні переваги, порівнюючи з класичними інструментами спадкового планування.  

Поняття та види трастів 

Траст розглядають у різних аспектах, зокрема як інструмент для спадкового планування. Траст можна визначити як довірче управління, за яким засновник трасту, який є власником майна, передає управителю (трасті) майно для управління з метою отримання вигоди ним самим або третіми особами (бенефіціарами). 

Головними учасниками трасту є: 

• Засновник – це особа, яка засновує траст та є власником майна, яке передається в управління до трасту. 
• Управитель (трасті) – це особа, яка володіє та управляє активами. Важливо: майно трасту відокремлене від особистого майна управителя. Це означає, що на майно трасту не може бути накладено арешт та інші стягнення, пов’язані з боргами управителя. Трасті зазвичай не має прав щодо зміни умов трасту та не може отримувати пряму вигоду від управління активами трасту, але, звісно, йому може бути передбачена фінансова винагорода за надані ним послуги. Також управитель – це недешеве задоволення. Оплата послуг трасті буває двох видів: 1) «відсоток від активів», наприклад, трасті отримує 2% від загальної вартості активів трасту на рік; та 2) фіксована вартість на рік (залежить від юрисдикції та обраної моделі трасту). 
• Бенефіціари – це особи, які отримують дохід від активів трасту або за певних умов і самі активи трасту у звʼязку з настанням певної події, наприклад, досягнення бенефіціарами повноліття. Бенефіціаром може бути й сам засновник трасту.  
• Захисник (протектор) – це необовʼязковий учасник трасту, якого засновник призначає для контролю за діями управителя. 

У траст може передаватися будь-яке майно, власником якого є засновник, зокрема гроші, цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно. Підставою для заснування трасту є трастовий договір (trust deed), де визначаються умови функціонування трасту, бенефіціари, вид трасту, повноваження учасників трасту тощо. 

Трасти бувають різних видів. Зупинимося на двох основних класифікаціях: 

1. Залежно від повноважень засновника: відкличні (можуть бути змінені або скасовані засновником у будь-який момент) та безвідкличні (після заснування не підлягають змінам чи скасуванню). 
2. Залежно від ролі трасті: дискреційні (трасті наділений широкими повноваженнями щодо того, кому, коли і в яких обсягах розподіляти прибуток) та фіксовані (трасті не має права на власний розсуд розподіляти активи, все суворо регламентовано угодою). Приклад фіксованого трасту: засновник передає у траст 10 млн доларів із незмінною умовою: управитель зобов’язаний виплачувати дружині засновника рівно 5 000 доларів щомісяця, а після її смерті розділити залишок капіталу порівну між двома дітьми після досягнення ними повноліття. Управитель виконує виключно адміністративну роль і не має права на власний розсуд змінювати суми, строки виплат чи перерозподіляти гроші, навіть якщо в когось із родини виникне термінова потреба в коштах. 

У країнах, де визнаються трасти, вони підлягають реєстрації за місцем їхнього заснування. Процедура реєстрації трасту залежить від юрисдикції. Важливо враховувати, що через сучасні європейські стандарти фінансового моніторингу у багатьох країнах необхідно розкривати бенефіціарних власників трасту та осіб, які здійснюють фактичний контроль над активами. Така інформація зазвичай є закритою для широкого кола осіб і є доступною лише для органів державної влади. 

Чи дозволені та врегульовані трасти в Україні? 

Українське законодавство оперує терміном «траст». Зокрема, у п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надано визначення та характерні ознаки трасту. 

Проте незважаючи на наявність терміна «траст» в українському законодавстві, створити траст за українським правом неможливо.  

Податкові ризики заснування трасту для резидентів України 

Попри неможливість створення трасту в Україні, українські податкові резиденти активно використовують цей інструмент за кордоном. Проте варто пам'ятати, що із запровадженням правил про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК), українське законодавство фундаментально змінило підхід до оподаткування іноземних трастів. 

КІК – це будь-яка компанія, яка знаходиться за кордоном (у деяких випадках навіть без статусу юридичної особи) та контролюється податковим резидентом України.  

Траст = КІК? 

На сьогодні траст прирівняно до КІК¹. Це означає, що контроль над трастом супроводжується жорсткими вимогами щодо звітування та потенційним податковим навантаженням для податкових резидентів України. 

Контролерами трасту (у розумінні Податкового кодексу України) можуть вважатися його засновники, бенефіціари або управителі, якщо вони створили траст або здійснюють над ним фактичний контроль (наприклад, мають право давати вказівки щодо розподілу активів чи ліквідувати траст)². 

Як засновнику уникнути статусу контролера? 

За загальним правилом засновник трасту автоматично вважається його контролером. Проте цього статусу можна уникнути, якщо створити безвідкличний дискреційний траст, дотримавшись одночасно пʼяти умов³: 

1. засновник не має права (прямо чи опосередковано) давати вказівки щодо виплати йому прибутку; 
2. засновник не може розпоряджатися прибутком трасту; 
3. засновник не має права на повернення майна ні під час існування трасту, ні у разі його ліквідації; 
4. засновник не має права (окремо або спільно з іншими) розірвати трастову угоду чи ліквідувати траст; 
5. засновник не здійснює жодного фактичного контролю. 

Для спростування статусу контролера засновник має право подати до Державної податкової служби України один із таких документів⁴:  

• повідомлення від ліцензованого управителя трасту, яке має містити твердження про відсутність у засновника прав контролю; або 
• витяг з трастової угоди, де зазначені всі учасники трасту та підтвердження про відсутність у засновника контролю над трастом; або 
• юридичний висновок від іноземного адвоката чи юридичної фірми за правом країни заснування трасту про те, що за законодавством цієї країни траст відповідає критеріям дискреційного та безвідкличного.  

Надалі такі документи надаються лише на вимогу контролюючого органу. 

Податкові зобовʼязання для контролерів трасту 

Особа, яка визнається контролером, зобов'язана подати повідомлення про набуття (відчуження) прав на частку в КІК, а також щорічно подавати звіт про КІК, зазначаючи, зокрема, розмір скоригованого прибутку трасту (прибуток до оподаткування)⁵.  

За загальним правилом ставка податку на прибуток від трасту в Україні встановлюється у розмірі 18% від скоригованого прибутку трасту та 5% військового збору⁶. Проте наявність трасту не завжди означає сплату податків. Наприклад, якщо сукупний дохід усіх ваших КІК за рік не перевищує 2 млн євро, цей прибуток звільняється від оподаткування в Україні (хоча обов'язок подавати звіт зберігається)⁷.  

Відповідальність за порушення вимог звітності 

За неподання, несвоєчасне подання або приховування інформації у звіті про КІК передбачені суворі санкції. Залежно від характеру порушення, контролера трасту може бути притягнуто до трьох видів відповідальності: 

1. Фінансової. Станом на 2026 рік штраф може сягати від 3 328 грн (за кожен день прострочення подання звіту) до 3 328 000 грн (за невідображення у звіті інформації про наявні КІК). Важливо, що сплата штрафу не звільняє контролера трасту від обов’язку подати звіт про КІК⁸.  
2. Кримінальної. Умисне неподання звіту про КІК може кваліфікуватися як ухилення від сплати податків. Якщо такі дії призвели до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах (понад 4 992 000 грн), контролеру трасту загрожує кримінальна відповідальність. Найсуворіше покарання за цією статтею – штраф до 425 000 грн із конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років⁹. 
3. Адміністративної. Додатково, за порушення порядку подання звітності посадові особи або фізичні особи-контролери можуть отримати адміністративний штраф, який наразі є символічним і складає від 34 до 85 грн¹⁰. 

Важливо: з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні фінансові санкції не застосовуються за умови подання звіту про КІК протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 

Як податкова дізнається про наявність трасту, якщо не подавати звітність?  

Раніше траст для українців був чорною скринькою для зберігання активів, про яку ДПС України могла і не знати. Проте у 2022 році Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, а з 2024 року відбувається активний обмін інформацією за Загальним стандартом звітності (далі – CRS).  

CRS – це глобальна система, до якої вже приєдналося понад 120 країн світу. Завдяки їй держави здійснюють обмін інформацією про закордонні рахунки своїх резидентів повністю автоматично. Для цього податковій більше не потрібні спеціальні запити, кримінальні провадження чи рішення судів. 

Траст не може існувати у вакуумі, і для його існування створюється банківський рахунок. Відповідно до стандартів CRS іноземні банки зобовʼязані розплутувати всю структуру трасту доти, доки не знайдуть конкретну людину на самій верхівці (контролюючу особу). До списку «контролюючих осіб», про яких звітують у податкову, автоматично потрапляють усі: засновник трасту, управитель, протектор і всі бенефіціари (навіть якщо вони ще не отримали жодної виплати). 

Крім того, все, що лежить на рахунку трасту, приписується кожній з «контролюючих осіб». Наприклад, якщо на рахунку сімейного трасту лежить 1 млн доларів, банк не ділить цю суму між учасниками. Звіт до ДПС автоматично надійде з інформацією про те, що і засновник контролює рахунок на 1 млн доларів, і бенефіціар контролює рахунок на 1 млн доларів. 

Необхідність та переваги трасту 

Траст як інструмент спадкового планування створюється для ефективної передачі активів наступним поколінням. Оскільки управління великими активами є комплексним завданням, траст виступає одним із найбільш ефективних інструментів планування для осіб із значними статками.  

Важливо зазначити, що майно, передане в траст, стає власністю управителя (трасті). Оскільки право власності засновника на ці активи припиняється ще за його життя, вони не можуть входити до спадкової маси. Відповідно до Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті¹¹. Отже, оскільки право власності засновника припинилося, майно, передане в траст, не є частиною його спадщини.  

Як наслідок, укласти заповіт чи спадковий договір щодо такого майна неможливо, так само як і успадкувати його за законом. 

Переваги трасту: 

• Захист неповнолітніх спадкоємців. Траст ідеально підходить для передачі статків дітям, які ще не в змозі самостійно та свідомо використати такі активи. У такому випадку у трастовій декларації можна встановити гнучкі умови: наприклад, до 25 років дитина отримує кошти лише на оплату навчання та базові потреби; у 25 років – фіксовану суму на придбання житла чи відкриття бізнесу, і лише після досягнення 30 років отримує повний доступ до капіталу. 
• Уникнення дроблення спадщини. На відміну від звичайного заповіту, траст дає змогу запобігти дробленню спадщини, оскільки, як зазначалося вище, майно, передане в траст, не є частиною спадкової маси засновника. За українським законодавством деякі особи (неповнолітні діти, непрацездатна вдова, непрацездатний вдівець, непрацездатні батьки тощо) мають право на обовʼязкову частку у спадщині незалежно від тексту заповіту. Це часто призводить до спотворення останньої волі спадкодавця та дроблення спадщини. Правильно структурований траст виводить активи з-під дії правил про обов'язкову частку, гарантуючи, що активи перейдуть саме тим особам і в тих пропорціях, які визначив засновник (спадкодавець). 
• Безперервність управління. Також перевагою трасту є те, що у випадку смерті спадкодавця не потрібно буде заморожувати активи (наприклад, бізнес), як при спадкуванні за заповітом, коли строк на прийняття спадщини складає 6 місяців. Якщо активи спадкодавця знаходяться у трасті, управитель продовжує керувати такими активами, наприклад, компаніями, та приймати рішення без жодного дня простою. 

Практичний кейс: траст Томаша Фіали 

Одним із останніх найвідоміших в Україні прикладів використання трасту для захисту статків та спадкового планування є кейс Томаша Фіали, генерального директора інвестиційної групи Dragon Capital. 

З метою структурування свого багатопрофільного бізнесу в Україні він обрав саме модель сімейного трасту. Передача значної частини активів в управління трасту вирішила питання спадкового планування. Засновником трасту виступив сам Томаш Фіала, а бенефіціарами – його діти. Це класичний приклад того, як великий капітал готується до безперешкодної передачі наступному поколінню. Завдяки трасту у майбутньому бізнес не зіткнеться з «заморожуванням» на 6 місяців для прийняття спадщини, судовими спорами за частки у спадщині та дробленням активів, а діти засновника гарантовано отримають вигоду від активів на умовах, які заздалегідь визначив сам засновник. 

Траст ≠ вирішенню всіх проблем 

Хоча іноземний траст є одним із ефективних інструментів спадкового планування, сам факт його створення не вирішить усі проблеми. Недостатньо лише підписати трастову угоду, щоб усі питання були вирішені назавжди. Міжнародна практика доводить, що шаблонний або погано виписаний трастовий договір може завдати більше шкоди, ніж відсутність будь-якого планування взагалі. 

Пастка 1. Нечіткі формулювання та незавершені процедури. 

Навіть найбільш продумана мета засновника щодо майбутнього своїх статків може бути зведена нанівець через юридичні неточності. Якщо трастові документи містять неоднозначні чи суперечливі формулювання або ж процедура фактичного переоформлення активів у власність трасту не була юридично завершена за життя засновника, виникає серйозна загроза для активів.  

У такому разі активи, які ще не повністю передані у траст, автоматично потрапляють до загальної спадкової маси, за яку одразу починають судитися потенційні спадкоємці. Як наслідок, замість надійного захисту та злагодженого управління майно стає обʼєктом багаторічних спадкових війн. І хоча з часом суди можуть визнати первісну волю спадкодавця та постановити передати майно до трасту, цей процес неминуче супроводжується колосальними втратами часу та фінансів. Тому варто чітко прописувати свою волю та вчасно передавати майно до трасту. 

Пастка 2. Шаблонні трасти. 

Прикладом можуть слугувати сімейні трасти, продані шотландською юридичною фірмою «McClure Solicitors». Фірма масово пропонувала типові сімейні трасти тисячам клієнтів як спосіб захистити майно від стягнення витрат на утримання в будинках для престарілих. 

У 2021 році фірма збанкрутувала. На практиці ж з'ясувалося, що через жорсткі шаблонні умови клієнти просто втратили контроль над своєю нерухомістю. Щоб повернути доступ до власного майна, людям довелося наймати інших юристів і сплачувати величезні рахунки, а більшість клієнтів і досі не вирішила цю проблему. 

Пастка 3. Війни з управителем. 

Навіть добре прописаний траст не захищений від людського фактора. Показовим є кейс британського графа Ярмута (Вільяма Сеймура). Його батьки створили траст, кошти з якого мали йти на навчання онуків, а родовий маєток мав перейти в управління графу на його 30-річчя. 

Однак через особистий конфлікт між графом та його батьками трасті відмовилися передавати активи спадкоємцю. Більше того, управителі заблокували виплати на приватні школи для його дітей і зрештою виселили графа з родиною з котеджу на території маєтку всього за кілька днів. Граф був змушений іти до суду, звинувативши трасті у порушенні їхніх обов'язків перед ним як бенефіціаром. 

Висновки 

Траст є одним із актуальних та дієвих інструментів спадкового планування для власників великих статків. Варто виділити основні аспекти, на які слід звернути увагу при вирішенні питання про створення трасту: 

1. Створити та зареєструвати траст в Україні неможливо. 
2. Контроль над спадщиною. На відміну від заповіту, траст гарантує безперервність роботи бізнесу (без піврічного простою), захищає майно від примусового дроблення через «обовʼязкову частку» та дозволяє встановити гнучкі правила доступу спадкоємців до грошей. 
3. Траст більше не «чорна скринька» для приховування активів. Завдяки системі CRS ДПС автоматично отримує дані про засновників та бенефіціарів. Намагання приховати наявні активи трасту сьогодні гарантовано призведе до значних штрафів. 
4. Податкові наслідки в Україні. Контролери трасту мають сплачувати податки з отриманого від їхнього функціонування прибутку, а також подавати щорічні звіти до податкових органів. 
5. Індивідуальність – запорука безпеки. Міжнародна практика доводить, що шаблонні трастові договори та некомпетентні управителі перетворюють траст на катастрофу. Це призводить до втрати контролю над майном або до багаторічних судових війн. 

Авторка: Мілана Нечваль, молодша юристка.

Нормативна база:

1. Абз. 5 пп. 39-2.1.1 п. 39-2.1 ст. 39-2 Податкового кодексу України.
2. Пп. 39-2.1.5 п. 39-2.1 ст. 39.2 Податкового кодексу України.
3. Пп. 39-2.1.5.1 п. 39-2.1 ст. 39.2 Податкового кодексу України
4. Пп. 39-2.1.5.3 Пп. 39-2.1.5 п. 39-2.1 ст. 39.2 Податкового кодексу України.
5. П.39-2.5 ст. 39-2 Податкового кодексу України.
6. П.39-2.2 ст. 39-2 Податкового кодексу України.
7. П.39-2.4 ст. 39-2 Податкового кодексу України.
8. П.120.3 ст. 120 Податкового кодексу України.
9. Ст. 212 Кримінального кодексу України.
10. Ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11. Ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України.