Коли ми чуємо слово «корупціонер», більшість із нас уявляє собі цинічного чиновника з мільйонними відкатами та злочинними схемами. Проте в українських реаліях все не так просто.
Тепер тавро корупціонера може отримати не лише безпринципний злочинець, а й доброчесний службовець, який через неуважність вчинив дрібне адміністративне правопорушення. Наприклад протягом 10 днів забув повідомити НАЗК про продаж власного авто. Обидві ці людини після рішення суду потраплять в одне місце — в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, або як його називають в народі «Реєстр корупціонерів».
Хто і коли створив Реєстр?
Реєстр корупціонерів було створено ще у 2011 році під егідою Міністерства юстиції. У 2014 році Реєстр став публічним, і кожен бажаючий в теорії міг отримати інформацію з нього. Разом з тим, на практиці Реєстр працював погано, дані у ньому рідко оновлювались, а окремим недоброчесним особам вдавалось уникнути включення до Реєстру.
Ситуація змінилась на краще у лютому 2019 року, коли Реєстр передали на адміністрування НАЗК. Останні кілька років Реєстр доступний в онлайн-режимі 24/7, інформація у ньому постійно оновлюється, а інтерфейс став простішим. На сьогодні Реєстр містить понад 38 тис. записів про осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення починаючи з 2011 року.
За що можна потрапити до Реєстру?
Особа включається до Реєстру після притягнення до відповідальності за корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення. При цьому не важливо, про яку саме відповідальність йдеться — це може бути як кримінальний злочин, так і незначне адміністративне правопорушення, дисциплінарний проступок чи навіть цивільно-правова відповідальність за порушення антикорупційного законодавства.
У Кримінальному кодексі та Кодексі про адміністративні правопорушення налічується понад 30 статей, за порушення яких особа може потрапити до Реєстру корупціонерів. До цього переліку відносяться не лише тяжкі кримінальні злочини на кшталт зловживання службовим становищем, а й такі поширені адміністративні правопорушення як конфлікт інтересів, завідомо недостовірні відомості у декларації на суму понад 227 000 грн, неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані тощо.
Після винесення остаточного судового рішення його текст автоматично пересилається до НАЗК, яке вносить запис про правопорушника до Реєстру корупціонерів. Посадовця також можуть внести до Реєстру без рішення суду на підставі наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення. Для прикладу, якщо держслужбовець помилився у декларації хоча б на 1 грн, його можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності та включити до Реєстру корупціонерів.
За останні 2,5 роки до Реєстру було внесено 2 537 записів про кримінальні правопорушення, 11 103 записи про адміністративні правопорушення та 577 записів про дисциплінарні проступки. Найбільш популярними правопорушеннями в Реєстрі за ці роки стали несвоєчасне подання декларації (69% від усіх записів), неправомірна вигода службовій особі (10%), неподання або несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (6%) та конфлікт інтересів (5%). Як видно із статистики, переважна більшість людей потрапляє до Реєстру через дрібні адміністративні правопорушення, які не несуть значної суспільної небезпеки.
Окрім фізичних осіб, до Реєстру корупціонерів можуть потрапити і юридичні особи. Це відбувається у випадку, коли до юридичної особи застосовують заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення — наприклад якщо посадовець зловживав впливом в інтересах такої юридичної особи.
Які наслідки включення особи до Реєстру?
Будь-яке кримінальне, адміністративне чи дисциплінарне правопорушення тягне за собою передбачене законом покарання — позбавлення чи обмеження волі, штраф, звільнення з роботи тощо. При цьому внесення до Реєстру корупціонерів є лише додатковим наслідком притягнення особи до відповідальності і саме по собі покаранням не вважається. Разом з тим, самий лише факт наявності особи в Реєстрі може мати серйозні наслідки, які часом є навіть гіршими за основне покарання у адміністративній чи кримінальній справі:
1. Політичні та репутаційні ризики — наявність особи в Реєстрі корупціонерів впливає на рейтинги політика і ставлення до нього в суспільстві. Запис в Реєстрі традиційно використовується опонентами для дискредитації репутації особи, його команди та політичної сили в цілому. Наявність особи у Реєстрі корупціонерів також викликає особливу зацікавленість ЗМІ та журналістів-розслідувачів.
2. Перешкоди для службової кар'єри — наявність особи у Реєстрі негативно впливає на результати щорічної оцінки державного службовця. Невдале проходження оцінки породжує велику кількість негативних наслідків — починаючи з відмови у підвищенні і закінчуючи звільненням з посади.
3. Проблеми з працевлаштуванням — протягом 3 років з моменту накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення особа не має права вступати на державну службу. Проте навіть після спливу 3-річного строку осіб з Реєстру корупціонерів часто завертають на співбесідах під час конкурсного відбору. Кваліфікаційні вимоги на більшість відповідальних посад (керівники державних підприємств, члени наглядових рад державних банків, держслужбовці категорії «А» тощо) вимагають від кандидатів бездоганної ділової репутації та доброчесності, що перекреслюються самим лише фактом наявності особи в Реєстрі корупціонерів. Якщо ж йдеться про призначення особи на політичну посаду без конкурсу, мало хто готовий взяти на себе відповідальність та призначити на посаду особу з Реєстру корупціонерів. Приватні компанії також часто користуються Реєстром для проведення бекграунд-чеків своїх потенційних співробітників. Відомі ситуації, коли великі компанії з іноземним капіталом відмовляли особі у працевлаштуванні через наявність запису в Реєстрі корупціонерів.
4. Проблеми з проходженням спецперевірки — перед призначенням на низку відповідальних державних посад претендент має пройти спеціальну перевірку. Якщо під час спецперевірки в Реєстрі виявлять запис про кандидата, це може вплинути на кінцеве рішення про її призначення.
5. Складнощі при веденні бізнесу — наявність відомостей про юридичну особу в Реєстрі корупціонерів чи притягнення її уповноваженої посадової особи / учасника до відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення унеможливлює участь у будь-яких публічних тендерах на Prozorro.
Чи можливо видалитись з Реєстру?
Ключовою особливістю Реєстру є те, що особа включається до нього довічно. Хоча за законом у разі відсутності рецидиву правопорушник через 1 рік вважається таким, що не був підданий дисциплінарній чи адміністративній відповідальності, запис про нього після спливу цього строку все одно залишається в Реєстрі. Так само не має значення і факт погашення судимості у кримінальній справі - навіть після цього інформація про особу продовжує залишатись в Реєстрі. Це створює парадоксальну ситуацію: серійний вбивця після відбуття покарання і спливу певного строку вважається таким, що не має судимості, у той час як секретар сільради, який подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані із запізненням на один день, повинен носити тавро корупціонера довічно.
Положення про Реєстр корупціонерів містить вичерпний перелік підстав для видалення з Реєстру: ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, скасування наказу по дисциплінарному проступку або судового рішення про скасування такого наказу. У цьому переліку відсутні такі підстави для видалення як відбуття покарання, сплив річного строку після притягнення до адміністративної відповідальності, дострокового зняття дисциплінарного стягнення за сумлінну працю тощо.
Не погоджуючись із таким станом речей, окремі особи через суд намагались зобов’язати НАЗК видалити запис з Реєстру у зв’язку зі спливом строку давності, відбуттям покарання чи іншими не прописаними у законодавстві обставинами. З моменту передачі Реєстру на баланс НАЗК суди розглянули близько 50 подібних позовів. У абсолютній більшості випадків суди відмовляли позивачам у виключенні з Реєстру. Окремим особам вдавалось виграти у першій інстанції, проте рішення скасовувались на етапі апеляції.
Одним із основних аргументів судів при відмові у позовах було те, що наявність запису в Реєстрі нібито не впливає на правове становище особи та не перешкоджає її професійній діяльності. Таке твердження є досить спірним, адже збереження запису про особу в Реєстрі корупціонерів впродовж усього життя особи може мати негативний вплив на її кар'єру, завдавати шкоди діловій репутації та перешкоджати нормальній соціалізації в суспільстві. Впевнений, що ця проблематика рано чи пізно стане предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду чи навіть Європейського суду з прав людини, яким доведеться співвіднести особистий інтерес особи з інтересом суспільства та поставити остаточну крапку в цьому питанні.
Як влучно зазначав Уорен Баффет: «Потрібно двадцять років, щоб побудувати репутацію, і лише п’ять хвилин, щоб її зруйнувати». Включення до Реєстру корупціонерів навіть за незначне порушення закону може коштувати державному службовцю кар'єри, а політику — його підтримки в суспільстві. І тільки максимальна увага до усіх антикорупційних обмежень, доброчесний спосіб життя та готовність відстоювати свої права дозволить порядній людині зберегти ділову репутацію, яка будувалась усе життя.
Опубліковано: НВ.Бізнес, 9 серпня 2021 р.