30 березня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єків господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з державою-агресором” № 7232.
Відповідний закон ще не прийнято, але 1 квітня Верховна Рада прийняла цей законопроект за основу в першому читанні.
Нижче розповідаємо, що варто знати українському бізнесу про податкові наслідки співпраці і економічних зв'язків з державою-агресором.
Суб’єкти господарювання, пов’язані економічними зв’язками з росією
Депутати пропонують створити окремий реєстр суб’єктів господарювання, які пов’язані економічними зв’язками з росією, до якого включити юридичних осіб-резидентів України:
- засновником або кінцевим бенефіціарним власником яких прямо або опосередковано станом на 23 лютого 2022 року є резидент росії;
- засновником або кінцевим бенефіціаром яких є росія або її громадяни;
- в яких росія або її громадяни прямо чи опосередковано мають частку у статутному капіталі, акції, паї, інше членство;
- які отримують доходи з джерелом походження з росії;
- які прямо чи опосередковано мають частку у статутному капіталі, акції, паї, інше членство в українській чи іноземній компанії, яка отримує дохід з джерелом походження з росії або здійснює господарські операції, які можуть призвести до отримання доходу.
При цьому, суб’єктами, пов’язаними економічними зв’язками з росією, є також резиденти України, які є учасниками міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої міжнародної групи компаній:
- отримує дохід з джерелом походження з росії;
- здійснює господарські операції, які можуть призводити до отримання доходу;
- у яких виникають або можуть виникнути фінансові зобов’язання перед резидентами росії;
- забезпечують економічну підтримку росії — операції на користь резидентів росії з безоплатного надання товарів, робіт, послуг, права на об’єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи, інших майнових прав стосовно таких об’єктів для подальшого споживання, зберігання та використання на території росії.
Вищезгадані умови також застосовуються і до постійних представництв нерезидентів в Україні.
Підвищені ставки податків для суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з росією.
Для суб’єктів, пов’язаних економічними зв’язками з росією, ставки таких податків як:
- податок на прибуток,
- екологічний податок,
- рентна плата,
- податок на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок, плата за землю),
підвищуються в 1,5 рази за кожен податковий (звітний) період.
Справляння податків та зборів за цими правилами здійснюється, починаючи з 1 березня 2022 року податкового (звітного) року.
Проте вказане правило не стосується тих суб’єктів, господарська діяльність яких має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України. Наприклад, ставка податків не підвищуватиметься для суб’єктів, які постачають товари та обладнання, які не виробляються або не мають аналогів в Україні. При цьому, перелік критеріїв для звільнення суб’єктів господарювання від оподаткування за цими правилами визначається Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про набуття статусу суб’єкта господарювання, пов’язаного економічними зв’язками з росією
Про набуття чи втрату вищезгаданого статусу суб’єкт господарювання повинен повідомити контролюючий орган протягом 60 днів з дня набуття чинності законом, який вносить відповідні зміни.
Контролюючі органи також мають право встановити такий статус суб’єкта господарювання за результатами проведення заходів податкового контролю — наприклад, перевірок.
При цьому, законопроєкт передбачає фінансову відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючого органу про набуття платником податків статусу суб’єкта, пов'язаного економічними зв’язками з росією — штраф у розмірі 1,5% суми доходу платника податків, за який податкові зобов’язання мали визначатися за підвищеними ставками.
Інші обмеження для суб’єктів, пов’язаних економічними зв’язками з росією
Набуття такого статусу неприбутковою організацією є підставою для:
- виключення такої організації з Реєстру неприбуткових організацій;
- нарахування грошового зобов’язання з податку на прибуток.
Суб’єкти господарювання з таким статусом не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, в тому числі — використовувати пільги, встановлені для платників єдиного податку на період дії воєнного стану. Якщо такий суб’єкт господарювання перебував на спрощеній системі оподаткування до 30 червня 2022 року, то він автоматично вважається платником податку на загальній системі з 1 липня 2022 року.
Враховуючи активну роботу Верховної Ради у період дії воєнного стану, варто очікувати на голосування за цей законопроєкт вже найближчим часом. Проте сьогоднішня редакція законопроєкту потребує вдосконалення, адже містить низку помилок.
Авторки: Тетяна Бережна, радниця, Аліна Ратушна, молодша юристка