публікації

Нові роз'яснення НАЗК щодо декларування: вагомий прорив чи першоквітневий жарт?

03/04/2020

Анатолій Пашинський

Партнер, адвокат, PhD

Антикорупційні питання,
Корпоративне право,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

Якось один із співробітників НАЗК іронічно зазначив, що дедлайн подання декларацій не випадково був встановлений саме на 1 квітня – День сміху. Дійсно, з 2016 року кожна кампанія електронного декларування мала свої «забави»: проблеми з реєстром декларацій, постійні зміни законодавства, непослідовні роз’яснення НАЗК тощо. 

На жаль, цьогорічна кампанія не стала винятком. Лише за останні півроку Верховна Рада встигла 8 разів внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», а НАЗК – скасувати свої попередні роз’яснення та прийняти нові на 79 сторінок.

Але оскільки цього року дедлайн подання декларацій продовжили до 1 червня, НАЗК вирішило не зупинятись на досягнутому та 1 квітня затвердило ще одні об’ємні роз’яснення. Нижче ми зібрали для вас найважливіші нововведення цього першоквітневого документа, які допоможуть не загубитись в постійному калейдоскопі змін.

1. Особливості заповнення декларацій за 2019 р. 

20 березня 2020 р. набрав чинності Закон №524-ІХ, згідно з яким декларації типів «щорічна», «після звільнення» та «кандидата на посаду» за 2019 рік мають заповнюватись за старою редакцією Закону «Про запобігання корупції». У зв’язку з цим НАЗК роз’яснило, що в таких деклараціях за 2019 рік не потрібно вказувати:

  • унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
  • належність до національних публічних діячів;
  • членів сім’ї декларанта, які спільно проживали з ним сукупно не менше 183 днів у 2019 р.;
  • зареєстроване місце проживання членів сім’ї;
  • об’єкти, які перебували у володінні або користуванні протягом не менше 183 днів;
  • трасти або інші подібні правові утворення;
  • криптовалюти; 
  • банківські рахунки і скриньки. 

У кабінеті декларанта з’явилась технічна можливість заблокувати відповідні поля з використанням позначки «Не застосовується» або «Відсутня інформація для декларування в цьому розділі».

2. Нерухомість на тимчасово окупованих територіях

У попередні роки існувала практика, коли посадовці з політичних мотивів не відображали у деклараціях нерухомість в Криму чи на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. У якості виправдання вони посилались на те, що не мають фізичного доступу до цього майна і не знають про його долю (знищене, захоплене, перепродане тощо).

У нових роз’ясненнях НАЗК вказало, що таке майно підлягає обов’язковому декларуванню. Так, згідно з Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» за фізичними особами зберігається право власності на нерухомість на тимчасово окупованій території, а будь-які правочини щодо такого майна на окупованій території вважаються недійсними і не створюють юридичних наслідків.

3. Декларування службових авто

У попередні роки посадовці іноді декларували службові авто, які вони мали в користуванні станом на кінець звітного періоду. В новому Роз’ясненні НАЗК зазначило, що в декларації не потрібно зазначати відомості про службові транспортні засоби, «які використовуються тільки у службових цілях». У той же час, якщо службове авто використовувалось декларантом чи членом його сім’ї для власних потреб, – його слід вказати в декларації.

4. Рух коштів між декларантом та членами сім’ї

Змоделюємо ситуацію: у 2019 році декларант передав дружині 200 тис. грн. для того, щоб вона придбала квартиру на своє ім’я, а також щомісяця перераховував сину-студенту гроші на харчування. Чи необхідно декларувати такі кошти як дохід дружини і сина?

Раніше декларанти практично ніколи не відображали передачу коштів в межах сім’ї, а НАЗК не коментувало ситуацію та своєю мовчазною згодою підтримувало цю цілком логічну практику. В нових Роз’ясненнях НАЗК зазначило, що рух коштів у готівковій або безготівковій формі між декларантом і вказаними у декларації членами сім’ї не є доходом/видатком та не підлягає декларуванню.

Разом з тим, якщо такі кошти «є предметом договору дарування (усного чи письмового), укладеного між суб’єктом декларування та членами його сім’ї", – вони мають вказуватись у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» (при сукупному перевищенні порогу в 9 605 грн. у 2019 р.) та в розділі 14 «Видатки та інші правочини суб’єкта декларування» (при одноразовому перевищенні порогу в 96 050 грн. у 2019 р.).

На жаль, таке Роз’яснення НАЗК породжує більше запитань, аніж відповідей. Зокрема, відповідно до Сімейного кодексу дружина і чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч. 1 ст. 75), а батьки мають зобов’язання утримувати дитину до 18 років (ч. 1 ст. 180). Сімейне законодавство також встановлює презумпцію спільної сумісної власності подружжя на більшість категорій коштів, зароблених під час шлюбу.

Поки що не зрозуміло, яку позицію займатимуть НАЗК і суди у разі, якщо декларант (1) буде вказувати на відсутність договору дарування та посилатись на положення про матеріальну підтримку чи утримання або (2) буде апелювати до того, що кошти були спільною сумісною власність подружжя. Ці додаткові нюанси мають стати предметом окремого роз’яснення НАЗК, запит на яке вже направлено автором цієї статті.

5. Кошти в банку, що перебуває у процедурі ліквідації

У зв’язку з «банкопадом» останніх років близько 5% декларантів мають неповернуті кошти в банках, які перебувають у процедурі ліквідації. Згідно з новим Роз’ясненням НАЗК за наявності такої ситуації особа має задекларувати як грошовий актив розмір коштів, визначений у акцептованій вимозі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Якщо ця вимога врешті-решт не була задоволена у зв’язку з недостатністю майна банку, вона згідно з законом вважається погашеною та більше не має відображатись в декларації.

При декларуванні таких коштів у розділі 12 «Грошові активи» ми рекомендуємо не вказувати їх як «Кошти, розміщені на банківських рахунках», а обрати позначку «Інше» та самостійно ввести слова «Кредиторські вимоги до банку, що перебуває у процедурі ліквідації».

6. Декларування обміну валют 

Традиційно більшість декларантів не вказували у розділі 14 «Видатки та інші правочини» операції з обміну валют, навіть якщо сума перевищувала поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ). НАЗК у свою чергу не висловлювало жодної позиції з цього приводу та не акцентувало на цьому увагу при перевірці декларацій.

У новому Роз’ясненні НАЗК вперше адресувало це питання відразу в двох аспектах:

  • Відображення обміну валют в декларації – при здійсненні операції з обміну валют «особа набуває новий актив (грошові кошти у новій валюті)«, а отже такі операції мають відображатись у розділі 14 «Видатки та інші правочини» за умови одноразового перевищення суми в 50 ПМ (96 050 грн. для декларації за 2019 р.).
  • Подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані – у випадку купівлі валюти на суму понад 50 ПМ (105 100 грн. для 2020 р.) на думку НАЗК виникають підстави для подання повідомлення про суттєві зміни у зв’язку зі здійсненням видатку.

В обох випадках позиція НАЗК є досить контроверсійною. Найбільш жваве обговорення в мережі викликало питання про те, чи можна вважати операцію купівлі-продажу валюти видатком. Декларанти справедливо зазначають, що при обміні валют особа не набуває новий актив, а лише змінює окрему характеристику активу (валюту) в межах того самого типу активу (грошові кошти).

На думку автора цієї статті, вимога НАЗК подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані при здійсненні обміну валют суперечить логіці антикорупційного законодавства, адже суттєвих змін у майновому стані декларанта в такому випадку не відбувається.

Першоквітневі Роз’яснення НАЗК містять значну кількість нововведень, що матимуть вплив на життя близько 850 тис. декларантів. Хоча деякі пункти Роз’яснень є спірними та не відповідають принципу правової визначеності, варто відмітити готовність Національного агентства коментувати суперечливі питання. 

Сподіваємось, що в подальшому безапеляційний монолог НАЗК поступиться місцем продуктивному діалогу, від якого виграє і Національне агентство, і юридична спільнота, і найголовніше – декларанти.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

18/07/2024

Корупція в Україні є однією із основних перешкод на шляху до економічного розвитку, євроінтеграції та перемоги над російським агресором. На жаль, очікування українського народу щодо зменшення рівня корупції після повномасштабного вторгнення значною мірою не справдились.

Анатолій Пашинський

04/07/2024

Робота на державу має свої особливості. Зокрема йдеться про численні антикорупційні обмеження, що виникають після вступу на публічну службу. Одним із таких обмежень є майже повна заборона на отримання подарунків від третіх осіб.

Анатолій Пашинський, Максим Васильєв