НОВИНИ АРБІТРАЖНИХ ІНСТИТУТІВ
ОПУБЛІКОВАНИЙ НОВИЙ АРБІТРАЖНИЙ РЕГЛАМЕНТ МТП
12 вересня 2012 року був офіційно опублікований новий арбітражний регламент Міжнародної Торговельної Палати (МТП). Нагадаємо, що як уже повідомлялося в нашому попередньому випуску новин міжнародного арбітражу, 11 червня 2011 р. на зустрічі в м. Мехіко (Мексика) було прийнято новий арбітражний регламент МТП.
Нова редакція арбітражного регламенту МТП повністю відображає останні тенденції в адмініструванні міжнародних арбітражних розглядів. Серед основних інновацій, внесених новим арбітражним регламентом МТП, варто відзначити введення спеціального регулювання для розглядів із множинністю сторін і/або контрактів, а також об'єднання декількох арбітражних розглядів (ст. ст. 7-10); положень про надзвичайного арбітра (Додаток V до Арбітражного регламенту МТП); а також положень відносно «керування розглядом» як складом арбітражу, так і сторонами арбітражного розгляду з метою контролю часу й вартості розглядів для запобігання невиправданих затримок і затягувань (Додаток IV до Арбітражного регламенту МТП).
Нова редакція арбітражного регламенту МТП набуде чинності з 1 січня 2012 р. З повним текстом нової редакції арбітражного регламенту МТП (англійською мовою) Ви можете ознайомитися за даним посиланням.
АРБІТРАЖНА ПАЛАТА МІЛАНУ ОПУБЛІКУВАЛА «ПРОЗОРІ» РЕКОМЕНДАЦІЇ
Арбітражна Палата Мілану (La Camera Arbitrale di Milano) опублікувала Рекомендації для анонімних публікацій арбітражних рішень (Рекомендації), які покликані забезпечити прозорість як у міжнародних арбітражних розглядах, що адмініструються Арбітражною Палатою Мілану, так і в застосуванні регламенту даної арбітражної інституції.
Примітно, що згідно з даними Рекомендаціями Арбітражна Палата Мілану має право анонімно й конфіденційно опубліковувати всі внутрішні та міжнародні арбітражні рішення, а також інші документи, прийняті складом арбітражу, навіть у випадках відсутності згоди сторін арбітражного розгляду.
З повним текстом вищевказаних Рекомендацій для анонімних публікацій арбітражних рішень можна ознайомитися на офіційному сайті Арбітражної Палати Мілану.
Докладніше з вищевказаною інформацією Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АРБІТРАЖУ В КУАЛА-ЛУМПУР ПРИЗНАЧИВ ЧЛЕНІВ КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РАДИ
12 серпня 2011 року Регіональний центр арбітражу в Куала-Лумпур (KLRCA) оголосив про призначення 6 членів Консультаційної Ради, якими стали найбільш визначні представники в сфері міжнародного арбітражу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: Сесіл Абрахам (Cecil Abraham) і Вінаяк Прадхан (Vinayak Pradhan) керуючі партнери відомих юридичних фірм Куала-Лумпур, Філіп Янг (Philip Yang), гонконгський арбітр і професор, Суміт Качваха (Sumeet Kachwaha) партнер «Kachwaha & Partners» у Делі, Роберт Вольтерра (Robert Volterra), партнер юридичної фірми «Volterra Fietta» у Лондоні.
Рада буде консультувати KLRCA з питань стратегічного розвитку в якості найкращого арбітражного центру в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також допомоги в становленні Малайзії в якості дружньої арбітражу юрисдикції.
Нагадаємо, що KLRCA є першим міжнародним арбітражним центром, який прийняв Арбітражний Регламент ЮНСІТРАЛ, переглянутий в 2010 році.
Докладніше з цією новиною Ви можете ознайомитися на сайті KLRCA.
ПРИЗНАЧЕНИЙ НОВИЙ ГОЛОВА МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖНОГО ЦЕНТРУ ДУБАЇ
24 липня 2011 року приступив до виконання обов'язків Директора Міжнародного арбітражного центру Дубаї (DIAC) Нассиб Зіаде (Nassib Ziadé), який замістив Хадифа Рашида Аль-Оваіса (Hadif Rashid Al-Owais) що раніше обіймав цю посаду.
З 2007 по 2011 рік пан Нассиб Зіаде був заступником Генерального секретаря Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID). Також, пан Зіаде є членом Постійної палати третейського суду (Permanent Court of Arbitration), членом Ради Міжнародної Федерації Інституцій Комерційного Арбітражу (International Federation of Commercial Arbitration Institutions) і членом Лондонського міжнародного третейського суду (London Court of International Arbitration).
Як уже повідомлялося в нашому минулорічному випуску арбітражних новин, 4 липня 2010 року п. Хадиф Рашид Аль-Оваіс приступив до виконання своїх обов'язків на посаді Директора DIAC.
Докладніше з вищевказаною інформацією Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ВІДКРИТТЯ НОВОГО АРБІТРАЖНОГО ЦЕНТРУ LCIA-MIAC НА МАВРИКІЇ
28 липня 2011 року між Урядом Республіки Маврикій, Лондонським міжнародним третейським судом (LCIA) і новою цільовою маврикійською компанією «Mauritius International Arbitration Centre Limited» (MIAC) було підписано угоду про створення й діяльність нового арбітражного центру на Маврикії - Арбітражний Центр LCIA-MIAC.
Даний арбітражний центр був створений згідно з новою стратегією розширення й популяризації LCIA і створення центрів підготовки фахівців у сфері арбітражу за межами Великобританії. Арбітражний Центр LCIA-MIAC буде адмініструвати міжнародні арбітражі в Африці й за її межами. Зараз уже розпочата робота над розробкою регламенту по арбітражу й медіації даного центру.
Докладніше про церемонією відкриття й плани нового арбітражного центру LCIA-MIAC можна дізнатися за даним посиланням.
Нагадаємо, що перший незалежний іноземний офіс Лондонського міжнародного третейського суду (LCIA) - ЛМТС (LCIA) Індія - був відкрито 18 квітня 2009 р. у Нью Делі, Індія, що було висвітлено нами в попередньому випуску правових новин за квітень 2010 р.
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
ТРЕТЯ ЩОРІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ABA У РОСІЇ
12 вересня 2011 року в Москві, Росія пройшла третя щорічна конференція Американської асоціації юристів (ABA) на тему: «Вирішення міжнародних комерційних спорів: країни СНД», організована ABA Section of International Law разом з російським партнером ICC Russia (Російський національний комітет Міжнародної торговельної палати).
У конференції взяли участь представники міжнародного юридичного співтовариства, які виступили з доповідями, що стосуються найактуальніших питань в рамках вирішення спорів, серед яких: корупція в судах; судові процеси у зв'язку з банкрутством; дилема професійної відповідальності представників у міжнародних спорах; питання захисту прав міноритаріїв і учасників спільних підприємств і багато інших.
Докладнішеіз програмою конференції Ви можете ознайомитися по цьому посиланню.
ICDR YOUNG & INTERNATIONAL ВИСТУПИВ ОРГАНІЗАТОРОМ СЕМІНАРУ ДЛЯ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ АРБІТРАЖУ
13 вересня 2011 року відбувся семінар «Актуальні питання міжнародного арбітражу», організований ICDR Young & International за підтримки Американської асоціації юристів, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації й Московського арбітражного форуму 40.
На семінарі, організованому у форматі двох круглих столів за участю провідних експертів міжнародного арбітражу, обговорювалися питання, що виникають при визнанні й виконанні іноземних арбітражних рішень.
Діяльність ICDR Young & International полягає в наданні молодим фахівцям можливості обміну досвідом із професіоналами, а також у розвитку міжнародного комерційного арбітражу за допомогою свіжих поглядів і ідей.
Докладніше з програмою круглого столу ICDR Young & International Ви можете ознайомитися за посиланням.
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРБІТРАЖ
ПОСТІЙНИЙ КОМІТЕТ ВСЕКИТАЙСЬКИХ ЗБОРІВ НАРОДНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ПІДТРИМАВ СУДОВИЙ РІШЕННЯ ПРО АБСОЛЮТНИЙ ІМУНІТЕТ СПЕЦІАЛЬНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ
26 серпня 2011 року Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників одноголосно проголосував за прийняття постанови, що роз'ясняє положення Основного Закону Китаю, відповідно до якого абсолютний імунітет є питанням зовнішньої політики, який повинен вирішуватися урядом Китаю. Таким чином, законодавчий орган Китаю підтвердив раніше винесене рішення Високого суду Гонконгу, згідно з яким іноземні арбітражні рішення проти іноземних держав не можуть бути виконані на території спеціального адміністративного району через політику суверенного імунітету, яка підтримується Китаєм.
Рішення Високого суду Гонконгу було винесено у зв'язку з поданим Демократичною Республікою Конго (ДРК) заявою про скасування раніше винесеного рішення, яким був виданий дозвіл на виконання арбітражних рішень проти ДРК (накладення арешту на активи ДРК у приналежної Китаю Китайській Залізниці), винесених Арбітражним судом МТП на користь американського фонду FG Hemisphere.
Докладніше з текстом вищезгаданого рішення англійською мовою Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ЗАКОНОДАВЧІ ЗБОРИ ШТАТУ НЬЮ-ЙОРК ПРИЙНЯЛИ ЗАКОНОПРОЕКТ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ СКАСОВУВАТИ АРБІТРАЖНІ РІШЕННЯ ПРИ НАЯВНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ АРБІТРА
Недавно був опублікований законопроект, прийнятий законодавчими зборами штату Нью-Йорк 16 червня 2011 року, який вносить зміни у відповідні положення законодавства штату, що регулюють питання скасування арбітражних рішень, прийнятих на території штату Нью-Йорк.
Відповідно до вищевказаного законопроекту одним з підстав для скасування арбітражного рішення може бути, крім загального правила про порушення критерію неупередженості, також наявність зв'язку арбітра зі стороною арбітражного розгляду або з її дочірніми або родинними компаніями, а також при наявності фінансової зацікавленості арбітра наприкінці арбітражного розгляду.
Відповідно до дворівневої системи прийняття законів штату Нью-Йорк, тепер законопроект має бути розглянутий і прийнятий на рівні Сенату штату Нью-Йорк, збори якого заплановано наприкінці цього року. У випадку, якщо вищевказаний законопроект не буде розглянутий на найближчій сесії Сенату, він заново повинен буде пройти процедуру голосування в Законодавчих зборах і в Сенаті в наступному році.
Докладніше із зазначеним законопроектом Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ПАКИСТАН ІМПЛЕМЕНТУВАВ ПОЛОЖЕННЯ НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ
15 липня 2011 року Президент Пакистану Асиф Алі Зардарі (Asif Ali Zardari) схвалив Закон про визнання й виконання арбітражних угод і іноземних арбітражних рішень 2011 р. Даний закон імплементує у національне законодавство Пакистану положення Нью-Йоркської Конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка була підписана Пакистаном понад 50 років тому, однак ратифікована тільки в 2005 році.
Новий законодавчий акт установлює загальне правило для національних судів Пакистану про передачу спорів на розгляд в арбітраж при наявності арбітражної угоди, а також обмежує перелік підстав для скасування арбітражного рішення статтею V Нью-Йоркської Конвенції. Крім того, прямо передбачено, що у випадку яких-небудь невідповідностей між положеннями даного Закону й положеннями Нью-Йоркської Конвенії, керуватися необхідно положеннями останньої.
Докладніше з положеннями Закону Пакистану про визнання й виконання арбітражних угод і іноземних арбітражних рішень можна ознайомитися за цим посиланням.
ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
ГАЗПРОМ ІНІЦІЮЄ АРБІТРАЖ ПРОТИ ЛИТВИ
30 серпня 2011 р. ВАТ «Газпром» подало прохання про арбітраж в Арбітражний інститут Торговельної палати м. Стокгольма (ТПС) проти Міністерства енергетики Литви.
Газпром у своєму проханні про арбітраж заявив вимоги про відшкодування збитків у зв'язку з ініційованим литовськими владою судовим процесом проти литовського підприємства «Lietovus Dujos» і проти його генерального директора Віктораса Валентукявичуса й членів правління Валерія Голубєва й Кирила Селезньова. У вищевказаному судовому процесі Міністерство енергетики Литви вимагає розслідування діяльності «Lietovus Dujos», яке займається закупівлею, транспортуванням, розподілом і кінцевим продажем газу на території Литви; основні акціонери — E.On Ruhrgas (38,9%), ВАТ «Газпром» (37,1%), Литовський фонд держмайна (17,7%) і фізичні особи – 6,3 %. Договір акціонерів «Lietovus Dujos» передбачає арбітражний порядок вирішення спорів в Арбітражному інституті ТПС.
Як ми повідомляли в нашому попередньому випуску правових новин, 13 червня 2011 року Газпром подав заяву в ТПС про призначення надзвичайного арбітра з метою вживання забезпечувальних заходів у вигляді заборони Міністерству енергетики Литви продовжувати зазначені вище судові розгляди відносно компанії «Lietuvos Dujos». Однак, призначений ТПС надзвичайний арбітр Альберт Ян ван ден Берг виніс рішення, яким відмовив ВАТ «Газпром» у задоволенні зазначеної заяви.
СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ВІДМОВИВ ТУРЕЦЬКОМУ «ФЕНЕРБАХЧЕ»
09 вересня 2011 року Спортивний арбітражний суд у м. Лозанні, Швейцарія (CAS) відмовив у розгляді клопотання турецького футбольного клубу СК «Фенербахче» (Fenerbahce SK) про забезпечувальні заходи, яким турецький футбольний клуб просив відновити клуб у Лізі Чемпіонів УЄФА в сезоні 2011/2012, який стартував 13/14 вересня цього року.
Нагадаємо, що 24 серпня 2011 року Федерація футболу Туреччини виключила СК «Фенербахче» з Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2011/2012, підставою для чого послужив розгляд проти діючого чемпіона Туреччини щодо його можливої участі в 19 договірних матчах чемпіонату Туреччини. Слідом за зазначеним рішенням Федерації футболу Туреччини УЄФА замінила СК «Фенербахче» у Лізі Чемпіонів іншим турецьким клубом – «Трабзонспор» (Trabzonspor), який посів друге місце в турецькому чемпіонаті.
Докладніше з вищевказаним рішенням Спортивного арбітражного суду можна ознайомитися на офіційному сайті CAS.
СУДОВА ПРАКТИКА З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ ПО ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗАДОВОЛЬНИВ КАСАЦІЙНУ СКАРГУ КОМПАНІЇ «SEA EMERALD S.A. PANAMA»
17 серпня 2011 року Вищий спеціалізований суд України по цивільних і кримінальних справах (ВССУ) виніс визначення, яким задовольнив касаційну скаргу компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області, яким було відмовлено в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення в Україні.
Вищевказана справа кількаразово розглядалося в судовому порядку. У червні 2009 року компанія «SEA EMERALD S.A. PANAMA» звернулася в Центральний районний суд м. Миколаєва із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення одноособового арбітра Вільяма Робертсона від 29 листопада 2006 року в справі за позовом компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» до державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» про стягнення боргу.
Судом першої інстанції клопотання компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» було задоволено. Однак, апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції на тій підставі, що відповідач не був належним чином сповіщений про арбітражний розгляд спору, посилаючись на відповідні положення Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ. Як було встановлено Вищим спеціалізованим судом України, сторони не домовлялися про застосування Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ у своїй арбітражній угоді, а процедура повідомлення повністю відповідала угоді сторін у контракті, а також Закону Англії й Уельсу про арбітраж 1996 р. і положенням Правил арбітражного розгляду Лондонської Асоціації Морських Арбітрів (LMMA), які застосовувалися до арбітражу.
З текстом вищевказаної ухвали ВССУ Ви можете ознайомитися за наступним посиланням.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ВІДМОВИВ АКЦІОНЕРАМ У РОЗГЛЯДІ ЗАЯВИ ПРО СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
15 серпня 2011 року Вищий господарський суд України (ВГСУ) виніс постанову у справі № 5021/90/2011, якою відмовив у задоволенні позовної заяви акціонерів ВАТ «Сумсельмаш» до ВАТ «Сумбуд» про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Комерційний арбітраж» від 01.09.2008 г. у справі № 01-17/08.
Після того, як постановою Господарського суду Сумської області ВАТ «Сумсельмаш» було визнано банкрутом, між ВАТ «Сумсельмаш» в особі ліквідатора і ВАТ «Сумбуд» був укладений Договір про умови укладання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (Договір), який, у свою чергу, містив угоду про передачу спорів на розгляд у Постійно діючому третейському суду при Асоціації «Комерційний арбітраж» відповідно до його регламенту і Закону України «Про третейські суди». Надалі у зв'язку з невиконанням ВАТ «Сумсельмаш» своїх зобов'язань за договором рішенням вищевказаного третейського суду були задоволені позовні вимоги ВАТ «Сумбуд». На думку акціонерів ВАТ «Сумсельмаш» вищевказаним рішенням третейського суду були порушені їхні права на одержання прибутку при його розподілі, а також інші права акціонерів, передбачені Законом України « Про акціонерні товариства».
Однак рішеннями всіх інстанцій, включаючи ВГСУ, позивачам було відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення постійнодіючого третейського суду, оскільки, на думку ВГСУ, позивачі, як акціонери Суспільства [з Обмеженою Відповідальністю], є лише власниками «корпоративних прав по управлінню ВАТ «Сумсельмаш» через загальні збори акціонерів», а, відповідно, «оскаржуване рішення третейського суду жодним чином не стосується їх прав». Крім того, згідно з визначенням ВГСУ акціонери не відносяться до тих суб'єктів, які мають право оскаржувати договір, який був предметом розгляду в справі третейського суду.
З текстом вищевказаної постанови ВГСУ Ви можете ознайомитися за наступним посиланням.
АРБІТРАЖНИЙ СУД КЕМЕРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИНІС УХВАЛУ ПРО ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМНОГО АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ, ЯКЕ БУЛО СКАСОВАНЕ ДЕРЖАВНИМ СУДОМ ТУРЕЧЧИНИ
20 липня 2011 року Арбітражний суд Кемеровської області виніс ухвалу у справі № А27-781/2011 про визнання іноземного арбітражного рішення, винесеного відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародної Торговельної Палати в м. Стамбул (Туреччина).
Вищевказану ухвалу було винесено на користь компанії «Ciments Français», яка звернулася в Арбітражний суд Кемеровської області c клопотанням про визнання часткового арбітражного рішення від 7 грудня 2010 року за позовом компанії «Ciments Français» (Франція) до ВАТ «Холдингова компанія «Сибірський Цемент» (РФ), і Акціонерному товариству «Стамбульський цемент» (Туреччина), а також за зустрічним позовом ВАТ «Холдингова компанія «Сибірський Цемент».
Спір, розглянутий складом арбітражного суду, стосувався договору купівлі-продажу акцій, який був розірваний компанією «Ciments Français» у зв'язку з невиконанням ВАТ «Холдингова компанія «Сибірський Цемент» своїх зобов'язань, внаслідок чого заявник мав право утримати суму первісного платежу, перерахованого ВАТ «Холдингова компанія «Сибірський Цемент» у розмірі 50 млн. євро.
Вищевказане визначення Арбітражного суду Кемеровської області є безпрецедентним, оскільки рішення міжнародного арбітражу вже було скасоване державним судом за місцем його винесення в м. Стамбул, Туреччина, однак на підставах, не передбачених Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року (Європейська конвенція).
Російський суд розглянув питання взаємозв'язку між Нью-Йоркською конвенцією про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року і Європейською конвенцією, яка має переважну силу при вирішенні питання про визнання й виконання арбітражного рішення, у випадку, коли обидві країни (Росія й Туреччина), у яких запитується визнання рішення, є учасницями обох конвенцій. Суд ухвалив, що невідповідність, що мала місце, арбітражного рішення законам Туреччини, яке й стало основою для анулювання арбітражного рішення турецьким судом, не перешкоджає російському суду визнати таке арбітражне рішення у Росії в силу того, що підстави для анулювання, заявлені турецьким судом, не передбачені Європейською конвенцією.
Згідно з положеннями Європейської конвенції скасування арбітражного рішення є причиною відмови у визнанні або виконанні цього рішення в державах-учасниках Європейської Конвенції тільки у випадку, якщо скасування арбітражного рішення було зроблено в державі, у якій це рішення було винесене, і лише на підставі, передбаченій ст. IX (1) Європейської конвенції.
Докладніше з вищевказаню ухвалою Арбітражного суду Кемеровської області у справі № А27-781/2011 Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
КАСАЦІЙНИЙ СУД ПАРИЖУ ЗАЛИШИВ БЕЗ ЗМІН УХВАЛУ ПРО СКАСУВАННЯ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ
Нещодавно було опубліковано рішення Першої палати по цивільних справах Касаційного суду Франції від 20 червня 2011 року, яким залишено без змін рішення Апеляційного суду Парижу про скасування арбітражного рішення по спору між компанією «Overseas Mining Investments» (OMI), зареєстрованої в Джерсі, проти кубинської державної гірничодобувної компанії «Commercial Caribbean Niquel» (CCN).
Спір між компаніями OMI і CCN виник внаслідок порушення CCN договору про спільну діяльність по розробці нікелевих родовищ на Кубі. В 2008 році рішенням арбітражного суду, прийнятого відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, компанії OMI було присуджено 50 млн. доларів США в якості відшкодування збитків і витрат на арбітражний розгляд. Однак склад арбітражу при винесенні зазначеного арбітражного рішення керувався доктриною «втраченого шансу» (loss of chance), яка не була предметом дебатів сторін під час слухання по даній справі, а була лише згадана компанією OMI у зустрічному позові в справі, у той час як заяви сторін стосувалися іншої доктрини –«упущеної вигоди» (loss of profit).
Таким чином, на думку французьких судів, складом арбітражу було порушено основний принцип змагальності сторін у процесі, а рішення, прийняте при наявності такого грубого порушення, підлягає скасуванню згідно із законодавством Франції.
З рішенням Касаційного суду Франції (французькою мовою) Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ВЕРХОВНИЙ СУД ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ПОСТАВИВ КРАПКУ В СПРАВІ JIVRAJ vs HASHWANI
27 липня 2011 року Верховний суд Великобританії виніс рішення по гучній в арбітражних колах справі Jivraj v. Hashwani [2011] UKSC 40.
Згідно з матеріалами зазначеної справи сторони спору (пан Нурдін Живраш (Jivraj) і пан Садруддин Хашвані (Hashwani) уклали в 1981 році Угоду про спільну діяльність, яка містила арбітражне застереження. Згідно даному арбітражному застереженню вирішення спорів між сторонами за договором про спільну діяльність має здійснюватися за допомогою трьох арбітрів, кожний з яких повинен бути «шановним членом Исмаїлітського співтовариства», до якого належали обидві сторони угоди.
Порахувавши, що таке арбітражне застереження є дискримінаційним й незаконним, оскільки воно суперечить Акту про права людини 1998 р., Положенням про рівноправність (релігії й віросповідання) при працевлаштуванні 2003 р. (Employment Equality (Religion or Belief) Regulations 2003) і праву ЄС, п. Хашвані подав позов до п. Живрашу й призначив своїм арбітра Сера Ентоні Колмана (Sir Anthony Colman), який не був членом Исмаїлітського співтовариства. У свою чергу, пан Живраш заявив, що таке призначення арбітра суперечить арбітражному застереженню й тому недійсне, і звернувся за вирішенням цього питання в англійський суд.
Основним питанням, яке стояло перед судом вищої інстанції, було питання про дійсність арбітражного застереження і його протиріччя Положенням про рівноправність (релігії й віросповідання) при працевлаштуванні 2003 р. на тій підставі, що угода містить положення дискримінаційного характеру.
У своєму рішенні Верховний суд Великобританії ухвалив, що арбітр не є працівником у розумінні права Англії й законодавства ЄС, тому на нього не поширюється антидискримінаційне законодавство, і, таким чином, сторони арбітражної угоди мають право встановлювати вимоги до національності й релігії арбітра.
Докладно з вищевказаним рішенням Верховного суду Великобританії (англійською мовою) Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ЕСПЛ ВИНІС РІШЕННЯ В СПРАВІ ЮКОС ПРОТИ РОСІЇ
20 вересня 2011 р. Європейський суд із прав людини (ЕСПЛ) виніс рішення у справі ВАТ «Нафтова компанія «ЮКОС» (ЮКОС) проти Російської Федерації (РФ).
Вищевказана справа була ініційована ЕСПЛ у квітні 2004 року у зв'язку з подачею компанією «ЮКОС» скарги про порушення Російською Федерацією прав компанії «ЮКОС», передбачених Європейською конвенцією про захист прав людини й основних свобод 1950 р., серед яких право на справедливий і публічний розгляд у розумний строк (ст. 6) (при розслідуванні справи про сплату податків, посилаючись на «виборчий характер» правосуддя); право на ефективний засіб правового захисту (ст. 13); порушення заборони дискримінації (ст. 14) і інших положень Конвенції, а також ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, що передбачає право на захист права власності.
Заявник вимагав виплати компенсації в розмірі 98 млрд. доларів США в якості відшкодування збитку, якого він зазнав у зв'язку із власним банкрутством в 2007 році, яке, за заявою юридичного представника компанії «ЮКОС», відбулося внаслідок упередженості податкових служб РФ, указуючи на політичну мотивацію в здійсненні вищевказаних дій. Компанія «ЮКОС» оскаржила законність і пропорційність нарахування податків в 2000-2003 роках, обґрунтованість подвоєння податкових штрафів, а також примусовий продаж на аукціоні дочірньої компанії Юкоса «Юганскнєфтєгаз» за участю одного «фіктивного» учасника.
Окрім інших заперечень, одним з головних аргументів представників РФ відносно юрисдикції ЕСПЛ проти заяви «ЮКОС» було посилання на те, що, на їхню думку, заявниками було ініційовано «паралельний» арбітражний процес у Постійній Палаті Третейського Суду (Permanent Court of Arbitration) у м. Гаазі (Нідерланди) згідно з Договором до Енергетичної Хартії за аналогічними вимогами. Однак, ЕСПЛ відмовив у прийнятті вищевказаного заперечення держави, указавши, що арбітражний розгляд у Постійній Палаті Третейського Суду не є перешкодою для розгляду справи ЕСПЛ, оскільки сторони в справі й предмет спору не є ідентичними.
Своїм рішенням ЕСПЛ визнав порушення РФ частини 1 і 3 (b) статті 6 Конвенції, статті 1 Протоколу № 1 відносно податкових перевірок в 2000-2001 г.г. (щодо розрахунків і застосування штрафних санкцій) і відносно виконавчого провадження проти заявника, однак усе ще не зміг визначиться в питанні розміру компенсації.
Докладніше з текстом зазначеного рішення ЕСПЛ Ви можете ознайомитися за наступним посиланням.
ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
РІШЕННЯМ КОМІТЕТУ AD HOC ICSID ЙОРДАНІЇ ПРИСУДЖЕНЕ ВІДШКОДУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ВИТРАТ
11 липня 2001 р. комітет ad hoc Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID) виніс постанову по тривалому спору між турецькою будівельною компанією «ATA» і Йорданським Хашимітським королівством, яким зобов'язав ATA відшкодувати 80 000,00 доларів США в якості оплати юридичних витрат Йорданії.
Вищевказана постанова ICSID є закінченням тривалого арбітражного розгляду, який від початку був ініційоване «Арабською Калійною Компанією», що тоді ще належала Йорданській державі і вимагала відшкодування 50 млн. доларів США від ATA у зв'язку з руйнуванням греблі в Мертвому морі, побудованої останньою, яка, у свою чергу, подала зустрічний позов про відшкодування 6 млн. доларів США й виграла арбітражний розгляд.
Вищевказане арбітражне рішення було скасоване у йорданських судах, а відповідно до законодавства Йорданії про арбітраж, анулювання арбітражного рішення спричинило анулювання арбітражного застереження в цілому. В 2008 році компанія «ATA» звернулася в ICSID з метою визнання порушення двостороннього інвестиційного договору між Йорданією й Туреччиною у зв'язку з анулюванням арбітражного рішення й визнання недійсним арбітражного застереження. Склад трибуналу ICSID виніс постанову про відсутність у нього компетенції на розгляд питання про неправомірність анулювання арбітражного рішення, оскільки спір вже було розглянуто в державних судах до набрання чинності двосторонньою угодою, однак підтримав заяви АТА відносно арбітражної угоди й виніс постанову про відновлення арбітражного застереження, що викликало неправильне тлумачення рішення в сторін і, як наслідок, у липні 2010 р. Йорданія подала заяву про ініціювання процедури по тлумаченню рішення трибуналу, а через 2 місяця також і заяву про скасування того ж рішення при наявності несприятливої постанови про тлумачення рішення.
Постанова про тлумачення рішення було винесено на користь Йорданії, у зв'язку із чим остання подала заяву в комітет ad hoc ICSID про відшкодування «додаткових і недоцільних витрат» на юридичний супровід, які Йорданія була змушена понести у зв'язку із затягуванням процесу з боку АТА. Рішення комітету ad hoc ICSID було винесено на користь Йорданії.
Докладніше з інформацією з вищевказаної справи Ви можете ознайомитися за цим посиланням.
ТБІЛІСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАЛИШИВ У СИЛІ ВИРОК ПОЗИВАЧЕВІ В СПРАВІ В ICSID
26 липня 2011 року Тбіліський апеляційний суд залишив у силі рішення міського суду, який засудив ізраїльських бізнесменів Рона Фукса (Ron Fuchs) і Зєева Френкеля (Ze'ev Frenkiel) до ув’язнення за обвинуваченням у дачі хабара посадовій особі.
Нагадаємо, що 1 квітня 2011 року Тбіліський міський суд визнав Рона Фукса й Зєева Френкеля винними по статті 339 (3) Кримінального кодексу Грузії - дача хабара державному чиновникові організованою групою осіб, і засудив п. Фукса до семи років позбавлення волі й виплати на користь бюджету 500 тисяч ларі (295 тис. доларів США), а п. Френкеля - до шести з половиною років позбавлення волі й виплаті штрафу в 100 тисяч ларі (60 тис. доларів), про що повідомлялося в нашому квітневому випуску арбітражних новин.
Примітно, що, як повідомлялося в жовтневому випуску арбітражних новин, ізраїльський бізнесмен Рон Фукс разом з Йоаннісом Кардассопулосом мав одержати від держави Грузія 90 млн. доларів США за рішенням ICSID по справах №№ ARB/05/18 і ARB/07/15, однак був заарештований 14 жовтня 2010 року в Грузії за обвинуваченням у спробі дачі хабара в розмірі 7 млн. доларів США заступникові міністра фінансів Грузії Автандилу Хараїдзе під час переговорів із приводу виконання зазначеного рішення ICSID.
З інформацією зі справ Ron Fuchs v Georgia (ICSID Case No. ARB/07/15) і Ioannis Kardassopoulos v Georgia (ICSID Case No. ARB/05/18) можна ознайомитися на сайті Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів.
ICSID ЗАРЕЄСТРУВАВ ПЕРШУ ЗАЯВУ ПРО ІНІЦІЮВАННЯ АРБІТРАЖНОГО РОЗГЛЯДУ ПРОТИ МОЛДОВИ
23 серпня 2011 р. Генеральний Секретар Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID) зареєстрував заяву громадянина Франції Франка Шарля Арифа (Franck Charles Arif) про ініціювання арбітражного розгляду проти Республіки Молдова, яке стало першою заявою проти цієї держави в ICSID.
Необхідно зазначити, що лише через майже 9 років після її підписання Республікою Молдова, 5 травня 2011 року парламент Молдови ратифікував Вашингтонську Конвенцію про порядок вирішення інвестиційних споірв між державами й іноземними особами 1965 р., яка набула чинності для Молдови 4 червня 2011 р.
З короткою інформацією про подану заяву про ініціювання арбітражного розгляду в справі Franck Charles Arif v. Republic of Moldova (ICSID Case No. ARB/11/23) Ви можете ознайомитися на офіційному сайті ICSID.
ICSID ПРИЗНАЧИВ НОВИХ АРБІТРІВ
15 вересня 2011 року Голова Адміністративної ради Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID) Роберт Брюс Зеллік (Robert Bruce Zoellick) призначив нових арбітрів у список арбітрів ICSID згідно зі статтею 13 (2) Вашингтонської Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами й іноземними особами 1965 р.
Строком на шість років арбітрами ICSID стали Тереза Ченг (Teresa Cheng), Старший адвокат і арбітр у Гонконзі (Китай); Эдуардо Сулета (Eduardo Zuleta), партнер юридичної фірми «Gómez-Pinzón Zuleta» in у Боготі (Колумбія); Ален Пелле (Alain Pellet), професор міжнародного права Університету «Парі Уест» (Франція); Клаус Тло Вобесер (Claus von Wobeser) керуючий партнер юридичної фірми «Von Wobeser y Sierra» у Мехіко (Мексика); Аззедин Кеттані (Azzedine Kettani) керуючий партнер юридичної фірми «Kettani» у Касабланці (Марроко); Дональд МакРі (Donald Mcrae), професор Оттавського університету (Канада); проф. Тинуаде Ойєкунле (Tinuade Oyekunle) керуючий партнер юридичної фірми «Tinuade Oyekunle & Co» у Лагосі (Нігерія); Мухаммад Махдум Алі Хан (Muhammad Makhdoom Ali Khan), старший радник у юридичній фірмі «Fazle Ghani Advocates» у Карачі (Пакистан); П’єр Терс’є (Pierre Tercier), Голова Міжнародного арбітражного суду МТП із 2006 р. по 2008 р. і почесний професор Університету Фрібурга (Швейцарія); і Люсі Рід (Lucy Reed), голова загальної практики міжнародного арбітражу в міжнародній юридичній фірмі «Freshfields Bruckhaus Deringer» (США).
Детально з повними списками Арбітрів і Посередників ICSID Ви можете ознайомитися на офіційному сайті Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів.
ТРИБУНАЛ ICSID ВИНІС РІШЕННЯ ПО СПОРУ МІЖ КИТАЙСЬКИМ ІНВЕСТОРОМ І ПЕРУ
У липні 2011 року Арбітражний трибунал ICSID виніс рішення по спору між інвестором з Китаю «Tza Yap Shum» (Tza) проти Перу, однак Позивач одержав тільки малу частину від початку заявленої компенсації.
Спір виник ще в 2004 році, коли на банківські кошти в розмірі 4 млн. доларів США перуанської компанії «TSG del Perù S.A.C.» (TSG) що спеціалізується на виготовленні рибного борошна та практично повністю належить Tza, було накладено арешт нібито у зв'язку з несплатою належної податкової суми як забезпечувальних заходів, передбачених Податковим кодексом Перу. Tza подав позов в ICSID в 2007 році, заявляючи про неправомірну експропріацію приналежних йому коштів і передчасному накладенні арешту, що, на його думку, було порушенням двосторонньої угоди про захист інвестицій між Китаєм і Перу й призвело до значних збитків TSG через неможливість проведення операцій по рахунках компанії.
Розглянувши вимоги Tza, арбітражний трибунал ICSID дійшов висновку, що мала місце незаконна експропріація коштів, а також, окрім іншого, податкові органі Перу порушил