ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ
Переважне право для осіб передпенсійного віку
06 квітня 2017 року Парламент прийняв Закон1, яким доповнив ст. 42 КЗпП пунктом, що надаватиме переважне право на залишення на роботі при скороченні працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого вони мають право на отримання пенсійних виплат. Нагадаємо, що за приписами ст. 42 КЗпП при проведенні скорочення аналогічних посад роботодавець повинен надавати перевагу працівникам з більшою кваліфікацією та продуктивністю праці. Якщо ці показники є рівними, тоді перевага надається категоріям, визначеним в частині другій цієї статті (сімейні, працівники з тривалим стажем на підприємстві, учасники бойових дій тощо).
На сьогодні пенсійний вік для чоловіків та жінок встановлений на рівні 60 років, за умови наявності у них 15 років страхового стажу. При цьому, жінки, народжені до 31 березня 1961 року, мають право виходу на пенсію у віці 55-59,5 років, залежно від дати їхнього народження.
Закон набере чинності після його підписання Президентом та опублікування, що очікується до кінця квітня 2017 року.
|
ВПЛИВАЄ НА: Роботодавців, які проводять скорочення персоналу |
РИЗИКИ: Визнання звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП незаконним та поновлення працівника передпенсійного віку на роботі, якщо його переважне право не буде враховано |
РЕКОМЕНДАЦІЇ: При скороченні працівників у віці 52-60 років необхідно ретельно проводити оцінку переважного права за ст. 42 КЗпП |
ПІДЗАКОННІ АКТИ
Зміни порядку оформлення дозволів на застосування праці іноземців
18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову2, якою змінено режим оформлення дозволів на застосування праці іноземців («Дозвіл»). Більшість змін носять технічний характер, однак прийнята Постанова запроваджує строк для укладення трудового договору з іноземцем після отримання дозволу. Відтепер роботодавці зобов’язані укласти трудовий договір протягом 90 календарних днів від дати видачі дозволу. Раніше спеціального строку для укладення трудового договору не було – роботодавцям необхідно було лише надати його копію до Державної служби зайнятості («ДСЗ») протягом 7 робочих днів після його укладення. До речі, Постановою також змінено строк для подання копії трудового договору до ДСЗ – відтепер він становить 10 календарних, замість 7 робочих днів.
Постановою дозволено отримання дозволів не лише для основного місця роботи, а й для роботи за сумісництвом. Що стосується технічних змін, Постановою зобов’язано ДСЗ публікувати на її офіційному веб-сайті рішення про відмову у видачі дозволу чи його анулювання. Нарешті, Постановою уповноважено Міністерство соціальної політики та праці прийняти порядок адміністративного оскарження рішень ДСЗ про відмову у видачі дозволу та про анулювання дозволу.
Постанова набрала чинності 03 лютого 2017 року.
|
ВПЛИВАЄ НА: Роботодавців, які проводять скорочення персоналу |
РИЗИКИ: Анулювання дозволу при недотриманні 90-денного строку укладення трудового договору | РЕКОМЕНДАЦІЇ: Дотримуватись встановленого строку укладення трудового договору та вчасно подавати його копію в ДСЗ |
01 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову3, якою запроваджено нові правила оформлення віз для в’їзду в Україну. Зміни торкнулися, у тому числі, віз типу «D», які отримують іноземці, що мають на меті перебувати на території України більше, ніж 90 днів (зокрема, для працевлаштування). З дня набрання чинності Постановою, візи типу «D» будуть багаторазовими та оформлятимуться не на 45, а на 90 днів (строк, протягом якого іноземець має в’їхати в Україну для оформлення посвідки на тимчасове проживання).
Значне спрощення в оформленні віз відчують особи, які мають діючі багаторазові візи країн Шенгенської угоди, Австралії, Великобританії, США, Японії, Ірландії, Нової Зеландії та Канади. Зазначені особи звільнятимуться від проходження співбесіди при оформленні української візи та погодження їх анкети органами СБУ, що може значно прискорити процес її оформлення.
Постанова набрала чинності 16 квітня 2017 року.
Затверджена типова Антикорупційна програма
02 березня 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції («НАЗК») затвердило Типову Антикорупційну програму юридичної особи. Нагадаємо, що за Законом України «Про запобігання корупції», що діє з жовтня 2014 року («Закон»), певні категорії юридичних осіб зобов’язані внутрішньо затвердити Антикорупційну програму та призначити Антикорупційного уповноваженого. До цих категорій відносяться (ст. 62 Закону):
- державні, комунальні підприємства (з часткою державної чи комунальної власності більшою за 50%), в яких працевлаштовано більше 50 осіб, а обсяг річного валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень;
- юридичні особи, які є учасниками публічних закупівель, якщо вартість закупівлі товару, послуг, робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Відповідно до рішення4 НАЗК від 02 березня 2017 року, такі юридичні особи мають приймати свої Антикорупційні програми на основі затвердженої типової програми. Типова Антикорупційна програма містить усі 15 обов’язкових розділів, як цього вимагає ст. 63 Закону.
Рішення НАЗК набрало чинності 17 березня 2017 року.
СУДОВА ПРАКТИКА
Середній заробіток за затримку у розрахунку – оплачуються робочі дні, а не календарні
У постанові5 від 01 березня 2017 року у справі № 6-2807цс16 Верховний Суд України («ВСУ») висловив правову позицію щодо виплати працівникові середнього заробітку за час затримки у розрахунку. Згідно зі ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлені строки, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналізуючи застосування судами попередніх інстанцій цієї норми у сукупності з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 («Порядок»), ВСУ зазначив, що слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні. Тобто, визначивши середньоденний заробіток працівника за 2 місяці, що передували його звільненню, отриману суму необхідно помножити на кількість робочих (а не календарних) днів в періоді затримки розрахунку.