ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
Закон про мову
16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (надалі також – «Закон»). Він закріплює обов’язковість укладення трудових договорів українською мовою, в той же час дозволяє сторонам використовувати його переклад (в тому числі укладати двомовні договори).
Законом також встановлено принцип, за яким працівник може бути примушений використовувати іноземну мову в роботі лише в разі роботи з іноземними клієнтами, юридичними особами, іноземними державами та міжнародними організаціями.
Законом передбачена відповідальність підприємств у вигляді попередження (якщо порушення вчинене вперше) або штрафу у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. Однак, підприємства можуть притягуватися до відповідальності лише після спливу трьох років з дня набрання чинності Законом (не раніше 16 липня 2022 року).
Відпустки для усиновлювачів
21 червня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування» (надалі також – «Закон»), яким внесені зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки».
Закон передбачає надання одноразової оплачуваної відпустки для працівників, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). З набранням чинності Закону, усиновлювачі зможуть отримати відпустку, усиновивши дитину будь-якого віку, в той час як раніше відпустка надавалася лише у разі усиновлення дитини старше трьох років. Ця відпустка оплачується працівнику за рахунок коштів роботодавця.
Як і раніше, у випадку усиновлення дитини подружжям, відпустка надається одному з подружжя на їх розсуд. Для отримання відпустки працівник повинен подати відповідну заяву роботодавцю не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
Військовий облік по-новому
6 лютого 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №74 , якою вніс зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та запровадив Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (надалі також – «Реєстр»). Нагадаємо, що напередодні Верховна Рада України ухвалила Закон №1951-VIII, яким регулюється порядок організації та ведення Реєстру. Однак, до цього часу Реєстр все ще не запрацював.
З початком функціонування Реєстру, особи, відповідальні за ведення військового обліку на підприємстві, будуть зобов’язані вести облік призовників та військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), які працюють на підприємстві більше як три місяці. Постановою також знижено мінімальний вік для взяття підприємствами на військовий облік призовників – з 18 до 17 років.
З прийняттям постанови розширився перелік підстав для виклику призовників та військовозобов’язаних до військового комісаріату. Відтепер, військові комісаріати можуть викликати працівників також для проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів та призначення на воєнний час. Роботодавець, працівників якого було викликано до військового комісаріату, повинен видати наказ про оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військового комісаріату та відправити його копію до відповідного військового комісаріату у триденний строк.
Отримання візи типу D в Україні
6 березня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №368, якою затвердив зміни до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію . Цією постановою уряд спростив процедуру отримання візи типу D для іноземців, які працевлаштовуються в Україні.
Раніше іноземці могли отримати візу типу D лише в консульствах чи посольствах України за її межами – після отримання українськими роботодавцями дозволу на їх працевлаштування. Починаючи з 26 червня 2019 року, іноземці можуть отримати візу типу D безпосередньо у Департаменті консульської служби МЗС в Києві, не виїжджаючи закордон.
Довгострокова віза типу D може оформлюватися Департаментом консульської служби МЗС для іноземців, які отримують візу з метою:
- працевлаштування;
- навчання;
- участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- роботи у представництвах юридичних осіб-нерезидентів в Україні;
- роботи у філіях або представництвах іноземних банків;
- провадження культурної, наукової, освітньої діяльності відповідно до міжнародних договорів України;
- участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів;
- як засновники та/або учасники, та/або бенефіціарні власники юридичної особи, зареєстрованої в Україні, з розміром частки у статутному капіталі не менше 100 тис. євро.
Право отримувати довгострокові візи типу D у Департаменті консульської служби МЗС мають лише громадяни країн з безвізовим режимом в’їзду до України (громадяни країн ЄС, США, Японії тощо).
Удосконалено порядок розслідування та обліку нещасних випадків
17 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив нову редакцію порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, яка вступила в силу з 1 липня 2019 року.
Постановою спрощено порядок проведення розслідувань нещасних випадків на виробництві. Зокрема, спрощено оформлення документів, що пов’язують нещасний випадок чи захворювання із професійною діяльністю. Постанова уповноважує Держпраці здійснювати контроль та перевіряти розслідування нещасних випадків на виробництві. Крім цього, встановлено 3-річний строк давності для розслідування нещасних випадків або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві.
Звертаємо увагу, що вимоги до розслідування та обліку нещасних випадків поширюються не лише на працівників, а й на осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору або фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору. У цьому випадку, керівник відповідного підприємства зобов’язаний сповістити про нещасний випадок органи Держпраці та Фонду соціального страхування.
Електронний реєстр листків непрацездатності – з 1 грудня 2019 року
17 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №328, якою створив та затвердив порядок ведення Електронного реєстру листків непрацездатності (надалі також – «Реєстр»). Пенсійний фонд України, Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та Фонд соціального страхування повинні забезпечити взаємодію своїх інформаційно-телекомунікаційних систем до 1 вересня 2019 року та здійснити організаційні заходи щодо забезпечення видачі листків непрацездатності з обов’язковим введенням даних в Реєстр – до 1 грудня 2019 року.
Повноваження по веденню Реєстру покладаються на Пенсійний Фонд України, в той час як Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та Фонд соціального страхування матимуть доступ до Реєстру для перевірки дійсності листків непрацездатності. Крім цього, працівники та роботодавці також зможуть отримувати інформацію з Реєстру через свої електронні кабінети.
Держпраці перевірятиме ще й виконання квот по працевлаштуванню осіб з інвалідністю
5 червня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №466, якою виклав в новій редакції Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (з питань соціальної захищеності осіб з інвалідністю). Постанова набрала чинність 19 червня 2019 року.
Раніше такі перевірки проводилися Фондом соціального захисту інвалідів. Відтепер повноваження щодо перевірки дотримання квот (4%) на працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладаються на Держпраці.
Водночас, Кабінет Міністрів України має ще затвердити критерії, за якими визначається періодичність проведення перевірок в залежності від ступеню ризику, після чого Держпраці оприлюднить ці критерії та графіки проведення планових перевірок на своєму офіційному веб-сайті.
«Інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування» Держпраці – поза законом
14 травня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі №826/8917/17 визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №295, якою регламентувався порядок проведення «інспекційних відвідувань» та «невиїзних інспектувань» органами Держпраці та виконавчими органами місцевих рад. Таким чином постанова №295 не підлягає застосуванню з 14 травня 2019 року.
Після 14 травня 2019 інспектори Держпраці можуть здійснювати лише планові та позапланові перевірки в порядку Закону №877-V, за умови затвердження Держпраці відповідної форми акта перевірки, який досі не затверджений. Водночас, інспектори виконавчих органів місцевих рад втратили право перевіряти підприємства на предмет додержання ними законодавства про працю.
13 червня 2019 року Кабінет Міністрів України оскаржив постанову до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який 19 червня 2019 року відкрив провадження у справі. Проте, до вирішення Касаційним адміністративним судом даної справи, постанова №295 залишається нечинною та не підлягає застосуванню.
СУДОВА ПРАКТИКА
Зарплата в іноземній валюті у трудовому договорі – законно
26 червня 2019 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №761/21776/16-ц, в якій встановив, що визначення заробітної плати працівника у трудовому договорі в іноземній валюті (у цій справі – Євро) є законним і не порушує права працівника або чинне законодавство.
Верховний Суд також підтвердив, що заробітна плата може виплачуватися лише в національній валюті, тому при кожній її виплаті сума, визначена в іноземній валюті, конвертується в гривні за діючим курсом валют і виплачуватися працівнику в гривнях.
Нагадаємо, що правові позиції та висновки Верховного Суду повинні враховуватися судами нижчих інстанцій та мають квазі-прецедентний характер.
Автори: Оксана Войнаровська, Валерія Савчук, Олександр Мельник, Катерина Бернас