З квітня 2011 року ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» започатковує щомісячні випуски новин міжнародної торгівлі. Пропонуємо до Вашої уваги перший випуск.
Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про нові випуски електронною поштою, просимо надіслати повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ» на адресу [email protected]
Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про нові випуски електронною поштою, просимо надіслати повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ» на адресу [email protected]
Останні події на українському ринку сільськогосподарської продукції
Регуляторні зміни
1 лютого 2011 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1254 «Деякі питання укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів» від 13 грудня 2010 р. Вищезгадана Постанова передбачає, що послуги з реєстрації зовнішньоекономічних контрактів щодо експорту сільськогосподарської продукції, яка підлягає державному ціновому регулюванню (зерно, молоко, м’ясо тощо) будуть надаватися державною Аграрною біржею або біржами, які сертифіковані Аграрною біржею.
25 лютого 2011 р. у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України № 8163 «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо експорту зерна за зовнішньоекономічними договорами (контрактами))». Зазначений законопроект уповноважує Державного оператора із забезпечення експорту зерна на здійснення експорту зерна з України і передбачає ряд умов, обов'язкових для виконання сільгоспвиробниками та іншими компаніями для здійснення експорту зерна.
2 лютого 2011 р. у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України № 8053 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України (щодо особливостей здійснення експорту об'єктів державного цінового регулювання)», який був згодом знятий з розгляду Верховної Ради 7 квітня 2011 р.. Згаданий законопроект передбачав створення Державного агента із забезпечення експорту об'єктів державного цінового регулювання для здійснення експорту таких товарів з України, а також встановлював низку вимог для сільгоспвиробників та інших компаній, дотримання яких необхідне для отримання права на експорт зазначених товарів.
7 квітня 2011 р. Верховна Рада прийняла проект Закону України № 8324 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства», зареєстрований 1 квітня 2011 р.. Законопроектом, який силу набере чинності після його підписання Президентом та офіційного опублікування, передбачено внесення змін до Законів України «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про державну підтримку сільського господарства України» і «Про зовнішньоекономічну діяльність» з метою застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) зерна та продуктів його переробки шляхом продажу відповідних квот на аукціонах.
Встановлено тимчасовий безмитний імпорт гречаної крупи в Україну
У зв'язку із дефіцитом гречаної крупи та, відповідно, високими цінами на гречку на ринку України, 3 березня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з імпорту крупи гречки», який набув чинності 18 березня 2011 р.. Згаданий Закон передбачає безмитне ввезення гречаної крупи (коди 1103199000, 1104291800, 1104293000, 1104295900 і 1104298900 УКТ ЗЕД) до 1 червня 2011 р..
Продовжено квотування зернових
30 березня 2011 р. Кабінет Міністрів України продовжив застосування експортних квот щодо окремих сільськогосподарських продуктів (пшениця, кукурудза), прийнявши Постанову № 337 «Про зміну Постанови Кабінету Міністрів України № 938 від 4 жовтня 2010 р.». Більш того, згадана Постанова збільшила квоту на експорт кукурудзи на 2 млн. тон.
До прийняття цієї Постанови Кабінет Міністрів України розглядав можливість внесення до Верховної Ради України законопроекту про запровадження замість квотування адвалорних експортних мит, зокрема на пшеницю - 9%, на ячмінь - 14% і на кукурудзу - 12%.
Торговельні розслідування
Припинені торговельні розслідування
3 березня 2011 р. було припинено без застосування антидемпінгових заходів антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну нових пневматичних гумових шин для пасажирських автомобілів походженням з Республіки Білорусь.
6 квітня 2011 р. було припинено без застосування спеціальних заходів спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну холодильного і морозильного обладнання незалежно від країни походження та експорту, ініційоване 6 травня 2010 р..
Порушені торговельні розслідування
29 січня 2011 р. було порушене спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну окремих продуктів переробки сирої нафти (включаючи бензин і дизельне паливо) незалежно від країни походження та експорту.
10 березня 2011 р. було порушене антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну азбестовмісного шиферу походженням з Республіки Білорусь.
Україна і СОТ
Україна не знижує мита на металобрухт
Відповідно до положень Звіту Робочої групи, що є частиною зобов'язань України в рамках СОТ, Україна зобов'язалася знизити експортні мита на брухт кольорових металів на 3% (з 24% до 21%), починаючи з 1 січня 2011 р.. 17 грудня 2010 р. Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», продовживши застосування експортних мит на брухт кольорових металів на рівні 24 % на один рік. Згадані зміни набрали чинності 1 грудня 2011 р.
В середині березня Міністерство економічного розвитку і торгівлі України неформально виступило з ініціативою на підтримку зниження експортних мит на брухт кольорових металів до 21%, проте відповідні зміни до законодавства ще не внесено.
Торговельний спір між Україною і Молдовою в СОТ
17 лютого 2011 р. Україна офіційно розпочала процедуру вирішення торговельного спору з Молдовою в СОТ щодо дискримінаційного застосування екологічного збору на імпортовані з України товари в пластиковій упаковці та упаковці Tetra Pak, подавши прохання про проведення офіційних консультацій з Молдовою. Зокрема, дії Молдови торкаються інтересів українських виробників та імпортерів соків та пива. Україна звинуватила Молдову в порушенні статті ІІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. («ГАТТ 1994»).
2 березня 2011 р. Молдова подала до СОТ прохання про проведення офіційних консультацій з Україною, заявляючи, що український акцизний податок, що дискримінаційно застосовується до молдавського алкогольного напою дівін, порушуючи зобов'язання України в рамках СОТ, а саме статтю ІІІ ГАТТ 1994.
3 березня 2011 р. Європейський Союз приєднався до консультацій між Україною та Молдовою стосовно молдавського екологічного збору. Пізніше Європейський Союз приєднався до консультацій між Україною і Молдовою щодо українського акцизного податку.
Новини Органу з вирішення спорів у СОТ[1]
24 лютого 2011 р. Орган з вирішення спорів СОТ затвердив звіт групи експертів у справі «США - Використання практики обнуління ("zeroing") в антидемпінгових заходах, що стосуються продукції з Кореї», в якому розглядалася правомірність використання методу "обнуління» в антидемпінгових розслідуваннях, що проводяться США щодо корейської продукції. В черговий раз в звіті підтверджено невідповідність методу «обнуління» правилам СОТ, що використовується США.
25 березня 2011 р. Орган з вирішення спорів затвердив звіти Групи експертів та Апеляційного органу в справі США - Остаточні антидемпінгові та антисубсидиційні мита на окремі товари походженням з Китаю. Згаданий спір, серед іншого, розглядає одночасне застосування США антисубсидиційних та антидемпінгових мит до чотирьох видів товарів походженням з Китаю як результат одночасного антидемпінгового і антисубсидиційного розслідувань[2]. Апеляційний орган зробив кілька важливих висновків, серед яких висновок про те, що «подвійні заходи» ("double remedies") (подвійними заходами є одночасне застосування антисубсидиційних та антидемпінгових заходів до одного і того ж імпортованого товару, що призводить хоч в якійсь мірі до компенсування субсидій двічі), не відповідають статті 19.3 Угоди по субсидіям та компенсаційним заходам, яка встановлює, що антисубсидиційні мита повинні застосовуватися в кожному випадку у відповідних розмірах[3].
Угоди про створення зони вільної торгівлі
Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
15 лютого 2011 р. Президент України видав доручення, в якому підкреслив важливість закінчення переговорів з ЄС щодо зони вільної торгівлі.
16-й раунд переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС пройшов 4-8 квітня 2011 р. у Брюсселі. Сторони обговорили проблеми торгівлі послугами, енергетики, розмірів ввізних мит та інші питання.
Угода про створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі ще не ратифікована
У квітні 2009 року Європейська асоціація вільної торгівлі ("ЄАВТ") та Україна почали переговори про створення зони вільної торгівлі і, за результатами п'яти раундів, 24 червня 2010 року підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄАВТ ("Угода"). Угода набирає чинності в перший день третього місяця після дати, коли Україна і хоча б одна із держав ЄАВТ передали депозитарію документи про ратифікацію Угоди. В даний час Угода ще не ратифікована.
Україна проводить переговори з країнами СНД про укладення всеосяжної угоди про створення зони вільної торгівлі
У зв'язку із досить «застарілими» положеннями Угоди про створення зони вільної торгівлі 1994 р., між державами-учасницями СНД проводяться переговори про створення розширеної зони вільної торгівлі в рамках СНД. Нова всеосяжна угода має забезпечити практично повну ліквідацію всіх імпортних мит і кількісних обмежень, "заморожування" експортних мит на нинішньому рівні, встановлення точних термінів поетапного усунення більшості вилучень з режиму вільної торгівлі (таких вилучень в даний час близько 40), детальні технічні правила та фітосанітарні норми, що застосовуються до товарів тощо. Як очікується, робоча група, відповідальна за розробку нової угоди, завершить роботу в травні 2011 року.
Інші можливі угоди
Згідно із інформацією, розміщеною на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в даний час проводяться консультації та переговори щодо лібералізації торгівлі та укладення відповідних угод про створення зони вільної торгівлі України також з Сінгапуром і Туреччиною. Окрім цього, Міністерство нещодавно ініціювало переговори про створення зони вільної торгівлі з Канадою, Сербією, Сирією, Ізраїлем, Марокко, Мексикою, Алжиром, країнами Перської затоки, а також окремими іншими азіатськими і африканськими країнами.
Останні зміни в митному законодавстві
Два законопроекти про внесення змін до Митного кодексу України зареєстровано у Верховній Раді
На сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти про внесення змін до Митного кодексу України: законопроект № 8130 (зареєстровано 18 лютого 2011 р.) та законопроект № 8130-1 (зареєстровано 4 березня 2011 р.).
Проект закону № 8130, який був, в основному, підготовлений Державною митною службою України ("ДМСУ"), передбачає суттєве розширення повноважень митних органів. Як приклад: ДМСУ повинна визначати перелік документів, необхідних для митного оформлення (у тому числі з питань визначення митної вартості) імпортованих та експортованих товарів. Також планується надати митним органам право проводити планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності імпортерів і експортерів протягом 90 днів (в окремих випадках цей строк може бути продовжено) тощо.
Проект закону № 8130-1, який, в основному, підготовлений робочою групою при Кабінеті Міністрів України, також передбачає розширення повноважень митних органів, але водночас істотно спрощує митні процедури. Основними змінами, передбаченими вказаним законопроектом, є:
• Адаптація митних процедур до вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, а також Конвенції про тимчасове ввезення;
• Впровадження системи "єдиного вікна", головним чином шляхом перенесення функцій контролю з кордону на митні органи всередині країни;
• Введення імперативного терміну митного оформлення, який не може перевищувати 4 годин, а також система стягнень для співробітників митних органів за порушення зазначених часових нормативів;
• Удосконалення процедур визначення митної вартості, їх гармонізація з міжнародними зобов'язаннями України (наприклад, вичерпний перелік необхідних документів, а також підстави для відмови в прийнятті митної вартості, що заявлена імпортером, введення процедури консультацій між митними органами та декларантом);
• Запровадження статусу уповноваженого економічного оператора, який дає право його власнику на проходження митних процедур у спрощеному порядку;
• Запровадження чіткої процедури перевірок фінансово-господарської діяльності (постаудит), системи управління ризиками тощо.
Україна ратифікувала Протокол про внесення змін до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур
15 лютого 2011 р. Верховна Рада України ратифікувала Протокол про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1999 року («Кіотська конвенція»). Держави-учасниці зобов'язуються адаптувати свої митні процедури до стандартних та рекомендованих правил Кіотської конвенції та Протоколу про внесення змін до неї, удосконалювати національне митне законодавство з метою ефективного розвитку міжнародної торгівлі. Ратифікація Протоколу є важливим кроком на шляху спрощення митних процедур в Україні.
ІНКОТЕРМС 2010
ІНКОТЕРМС 2010 вступили в силу з 1 січня 2011 р. Проте, через специфіку законодавчого регулювання, набрання ними чинності в Україні поки затримується. Як наслідок, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності стикаються з проблемами при митному оформленні товарів, які поставлено за контрактами, що містять посилання на ІНКОТЕРМС 2010.
Згадані проблеми виникають у зв'язку із процедурою набрання чинності новими редакціями ІНКОТЕРМС в Україні, що передбачає офіційну публікацію тексту відповідної редакції ІНКОТЕРМС. У той же час, Міжнародна торгова палата як виключий власник прав інтелектуальної власності на ІНКОТЕРМС 2010 виступає проти вільного доступу до ІНКОТЕРМС 2010 в друкованих та електронних виданнях.
У даний час українська влада шукає взаємовигідне рішення для набрання чинності ІНКОТЕРМС 2010 в Україні. Щоб уникнути проблем із митним оформленням товарів багато українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в договорах купівлі-продажу замість ІНКОТЕРМС 2010 посилаються на ІНКОТЕРМС 2000. Окремі ж суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності йдуть іншим шляхом для зменшення вищезгаданих ризиків і підпорядковують свої контракти іноземному праву.
Найімовірніше, вказані проблеми будуть існувати до моменту офіційного вступу в силу ІНКОТЕРМС 2010 в Україні.
--------------------------------------------------------------
[1] Інформація у даному розділі надана на основі даних, що були опубліковані Секретаріатом СОТ: Секретариатом ВТО: http://www.wto.org/english/news_e/news11_e/dsb_24feb11_e.htm;