Як забрати тіло загиблого родича-військовослужбовця і організувати поховання 

  1. Про загибель військовослужбовця його/її родичів має повідомити представник ТЦК та СП. Цей же представник має узгодити з родичами військовослужбовця та місцевою владою місце, час і порядок поховання (закопування труни в могилі чи кремація).

    Якщо ви дізналися про загибель від інших людей, зв’яжіться з ТЦК та СП, в якому стоїть на обліку військовослужбовець, і дізнайтеся, чи отримував ТЦК та СП повідомлення про загибель від в/ч.

    Якщо військовослужбовець стоїть на обліку в одному ТЦК та СП, але був мобілізований з іншого, встановіть зв’язок у першу чергу з ТЦК та СП, де людину мобілізували, а за потреби отримати додаткову інформацію – також із другим.
  2. Командир в/ч, де служив військовослужбовець, відповідає за передачу тіла для патологоанатомічного дослідження, перевезення тіла до місця поховання та організацію поховання. Документи для перевезення тіла загиблого видає в/ч. Тіло військовослужбовця мають доставити до місця поховання за рахунок держави протягом 3 діб із дня загибелі.
  3. В/ч повинна передати одному із членів сім’ї, близьких родичів або спадкоємців військовослужбовця його/її особисті речі. Про передачу речей в/ч оформлює акт під підпис.
  4. Дізнайтеся у в/ч, чи вони оформили свідоцтво про смерть військовослужбовця. Якщо в/ч не оформила свідоцтво, його можна оформити протягом 1 року із дня загибелі в органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) за зареєстрованим місцем проживання військовослужбовця, місцем загибелі чи місцем поховання.

    Перед зверненням до РАЦС за свідоцтвом про смерть вам треба попередньо отримати лікарську довідку про смерть (форма 106/о). Її видає патологоанатом після дослідження тіла. Форму 106/о треба подати до РАЦС із заявою про державну реєстрацію смерті, яку можна завантажити тут. За передачу тіла для патологоанатомічного дослідження відповідає в/ч, тому в/ч повинна мати інформацію про конкретне місцезнаходження тіла.
  5. Якщо ви отримали інформацію про загибель військовослужбовця, але не змогли забрати тіло чи немає інформації в ТЦК та СП про загибель, ваші дії можуть бути такими:
  • якщо військовослужбовець приписаний до одного ТЦК та СП, але мобілізувався з іншого, дізнайтеся у другого ТЦК та СП (до якого ще не зверталися), чи отримували вони повідомлення про загибель;
  • зверніться до Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ (044-454-74-03, 044-454-73-51). Командир в/ч повинен повідомляти це Управління про загибель військовослужбовців;
  • зверніться до в/ч військовослужбовця та дізнайтеся про наявність наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу в/ч через загибель;
  • якщо на попередніх етапах ви не отримали інформацію, зверніться до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (0-800-339-247, 095-896-04-21, 099-792-01-26), який координує пошук зниклих безвісти людей;
  • подайте до поліції дві заяви (можна звернутися усно): 1) заява для відкриття кримінального провадження за фактом загибелі людини; 2) заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Отримайте контакти слідчого, який вестиме справу.

    ​Якщо вам підтвердили інформацію про загибель військовослужбовця, орієнтуйтеся на інші пункти цієї інструкції: в/ч повинна забезпечити передачу тіла для поховання.
  1. Якщо тіло загиблого військовослужбовця знаходиться на тимчасово окупованій території, зверніться до відповідної районної чи обласної військової (військово-цивільної) адміністрації. Актуальні контакти адміністрацій можна знайти на їхніх вебсайтах, перелік яких доступний за цим посиланням.

    Після звільнення території місцева адміністрація створює спецгрупу, яка проводить ексгумацію та передає тіла загиблих військовослужбовців, їхні речі та документи. Зв’яжіться з місцевою адміністрацією, а також з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надайте детальну інформацію про військовослужбовця та обставини його/її загибелі та залиште свої контактні дані.

    Після ідентифікації тіла військовослужбовця представник Уповноваженого повідомляє рідних і тіло передають для поховання. Якщо тіло не було ідентифіковане, його передають судмедексперту для експертизи ДНК, яка проводиться за рахунок держави. Якщо тіло передали для експертизи ДНК, інформацію про його конкретне місцезнаходження повинні мати поліція та прокуратура за місцем, де знайшли тіло.
  2. Для поховання військовослужбовця його/її в/ч повинна за власний рахунок видати військову форму, в якій буде похований військовослужбовець, а також закупити речі для поховання. До цих речей належать: труна; оцинкована труна, санітарний мішок і транспортувальний ящик (за потреби); подушка; похоронне покривало; надгробний хрест; ритуальний вінок; Державний прапор; для військовослужбовців мусульманської віри також 9 метрів білого ситцю. Після поховання Державний прапор передають рідним.
  3. На цвинтарі може бути облаштований окремий сектор для поховання військовослужбовців. Цю інформацію треба уточнити в ритуальній службі або в сільській/селищній/міській раді населеного пункту, де розташований цвинтар.
  4. Під час поховання військовослужбовця проводиться військовий поховальний ритуал із відданням військових почестей. Рішення проводити ритуал чи ні приймають рідні військовослужбовця чи інша людина, яка займається похованням.
  5. Після поховання ритуальна служба має видати рідним загиблого військовослужбовця свідоцтво (довідку) про поховання.
  6. Члени сім’ї загиблого військовослужбовця мають право на оплату їх проїзду до місця поховання та назад за рахунок держави. За отриманням проїзних документів або грошової компенсації за проїзд вам треба звернутися до в/ч, а якщо вона не забезпечила це – до ТЦК та СП за умови пред’явлення свідоцтва про смерть. Зразок заяви на отримання компенсації за проїзд доданий до цієї інструкції.
  7. Якщо військовослужбовець має нагороду Героя України, орден Богдана Хмельницького трьох ступенів, орден княгині Ольги трьох ступенів або статус учасника бойових дій чи постраждалого учасника Революції Гідності, поховання проводиться за рахунок державного (для тих, хто має нагороду чи орден) або місцевого (для тих, хто має статус УБД або учасника Революції Гідності) бюджету. Додатково до цього сім’я військовослужбовця має право на допомогу у проведенні поховання та компенсацію витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробку в розмірі 12 945 гривень (станом на 2023 рік).

    Для оплати поховання за рахунок державного бюджету зверніться до управління соціального захисту населення в районній державній адміністрації або виконавчому комітеті місцевої ради за місцем поховання чи проживання військовослужбовця. Для оплати поховання за рахунок місцевого бюджету зверніться до обласної/Київської міської адміністрації за місцем поховання чи проживання військовослужбовця. Для отримання компенсації в розмірі 12 945 гривень зверніться до в/ч. Зразки заяв на отримання компенсації додаються до інструкції.


​Нормативні акти:

Інструкція про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, затверджена наказом Міністра Оборони України від 05.06.2001 № 185.

Інструкція про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, затверджена наказом Міністра оборони України від 05.06.2001 № 185.

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення вилучення, передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України» від 17.06.2022 № 698.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22.05.2022 № 829.

Порядок проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1445.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993.

Закон України «Про поховання та похоронну справу» № 1102-IV від 10.07.2003.

Закон України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» № 550-XIV від 24.03.1999.